Digital Agriculture в Україні у 2025 році: ключові події, технологічні зрушення та як вони змінюють майбутнє українського агросектору

Наш MilTech зробив величезний стрибок буквально за пару років, щоб вижити та продовжити досягати результатів при постійному дефіциті кадрів. Змушені зробити такий самий стрибок і в агросекторі, і ми вже стрибнули. Основа одна - дрони, інновації та ефективна інтеграція людей у технології.

Я прагну змінити українське сільське господарство так, щоб кожен гектар працював як високоточна система, а кожен фермер мислив як інвестор. Очоливши AgriTech-комітет, я продовжу втілювати цей задум і у 2026 році. Ми на ходу формуємо і впроваджуємо новий стандарт українського агробізнесу - ефективний, прозорий і технологічний. Ми виховуємо і гуртуємо нове покоління аграріїв - вмотивовану цифрову спільноту.

До 2035 року ринок агророботів перевищить $100 млрд, і це не про моду, а про виживання: без автоматизації агросектор просто не здатен масштабуватись при дефіциті людей і зростанні витрат.

За моїми прогнозами протягом 10 років мають зникнути звичні усім механізатори на тракторах. На агротех виставках вже презентують full-line рішення для керування технікою автономно та віддалено. Цього року і в Україні тестували повністю автономні платформи, які працюють у полі без людей. Управління сучасною сільськогосподарською технікою здійснюється за тим же принципом, що й керування дроном. Отже, зможемо у повоєнний час інтегрувати операторів військових дронів в агросектор, залучити їх як досвідчених і вправних спеціалістів, бо саме у цій галузі вже маємо супер великий дефіцит людського ресурсу та конкурентні зарплати. Таким чином, автоматизація не лише підвищить ефективність агровиробництва, але й матиме відчутний соціальний вплив.

Український агросектор вже завершує перехід від гонитви за тоннами врожаїв та площами орендованих земель до управління прибутком з кожного гектара, тобто "цифровою EBITDA кожного гектара". У 2025 році автопілоти, RTK, телеметрія тощо - вже не дивакуваті експерименти багатих холдингів - це базова комплектація сучасного фермерського господарства. Без цього неможлива конкуренція на внутрішньому і тим більше на зовнішньому ринку. Точність стає одним із факторів збереження врожаю в умовах кліматичної нестабільності. Ми поки відстаємо, але зможемо наздогнати і перескочити кілька етапів розвитку, одразу будуючи цифрове та роботизоване агро.

Все вирішує свідомість та якість менеджменту. За декілька років частка скептиків агро автоматизації зменшилась, тепер тренди створюють молоді управлінці. За моїми спостереженнями середній вік кадрів в агросекторі - 40-45 років, я постійно спілкуюсь в полях. Мабуть, найскладніше було переконати батька, який керує невеликим фермерським господарством. Та кількість успішних кейсів переконує усіх, цифри економії людино-годин, палива та засобів вражають саме досвідчених аграріїв, бо вони розуміють ціну питання і перспективи.

Поступово ми вирівнюємо дивний дисбаланс, коли техніка вартістю сотні тисяч або мільйони доларів не використовувалась ефективно, навіть на половину свого потенціалу. Власники вже усвідомлюють, що проінвестувавши ще десятки тисяч у технології точного землеробства можна досягти значної економії ресурсів та вищої окупності дорогої техніки. Вирішальним фактором для впровадження цифровізації стала фінансова доступність та можливість розстрочки. Можна отримати суттєві гранти за умови дотримання екологічних стандартів. Порог входу у точне землеробство постійно знижується, 90% клієнтів нашої компанії на сьогодні - вже не холдинги, а середні і навіть дрібні господарства по 50-1000 га. Консультанти FRENDT допомагають запровадити точне землеробство поетапно та обирають рішення відповідно до потреб і можливостей кожного фермера. Ми щоденно займаємось практичною адаптацією інновацій.

Гонка ШІ, як і гонка озброєнь заходить на фінальне коло. Ключовим трендом галузі є стрімке зростання рішень на основі ШІ. Але, щоб використовувати усі аналітичні можливості та прогнозувати, треба налаштувати адекватний збір, валідування та управління даними. Наш стартап FlyAgData збирає дані з полів, більше 100 різноманітних показників у режимі реального часу. Це величезний масив даних, який потрібно аналізувати і враховувати для ухвалення рішень. Та поки немає повноцінної роботизації, поки люди ще працюють у полі, ШІ може бути лише асистентом для недосвідчених агрономів. Та навіть і це працює, адже ШІ страхує спеціалістів та знижує втрати через помилки.

ШІ в агро — це не “розумні картинки з дронів”. Це пряме зниження операційних витрат на 10–30% за рахунок точного внесення, автоматизованих рішень і відмови від людських помилок. Саме тому великі господарства впроваджують ШІ першими.

Також ми переходимо до використання ШІ безпосередньо у виробничих процесах. Наприклад, вже згадана автоматизація точкового внесення за технологію EcoRobotix ARA дозволяє досягати до 96% економії засобів захисту рослин та добрив завдяки ШІ-розпізнаванню. Точкове внесення стає must-have у високоінтенсивних культурах. Що менше добрив та інсектицидів, то менше впливу на довкілля і здоров'я людей.

Колись ми прийдемо до того, що якісні продукти матимуть цифровий паспорт, створений ШІ з використанням блокчейн-технологій. Подібно до того, як дорогі вина мають історію про рік врожаю та погодні умови.

У всьому світі відбувається роботизація овочівництва та садівництва передусім через дефіцит кадрів. Український агроном тепер також не обходить свою ділянку, щоб дізнатись про стан справ, а працює у цифровому офісі.

Ми починали як місіонери, але продовжуємо проповідувати про нові технології на всіх рівнях. Як спікер я взяв участь у численних профільних заходах, виставках, та панельних дискусіях цього року.

Хоча сільське господарство є стратегічною галуззю та забезпечує до 20% ВВП (за різними оцінками) і до половини всього експорту, відповідальність за розвиток сектору покладена на бізнес, і щоденно додаються нові виклики. У майбутньому держава зобов'язана повноцінно включитися у процес реформування, наприклад, зібрати і організувати дата хаб цифрових даних. Вже майже півстоліття ми не маємо оновлених даних про стан ґрунтів у країні. За цей час значно змінився кліматичний фон та інші ключові фактори впливу.

На жаль, без допомоги бізнесу не відбувається ніяких змін і в освітній галузі; навчальні програми зовсім відірвані від реальності. Кожна технологічна компанія мусить самостійно навчати молоді кадри. Тому одним із головних фокусів FRENDT у наступному році залишиться підтримка освітян. Ми вже профінансували два науково-дослідних центри у Вінниці на базі аграрного університету та політехнічного. Наш приклад надихнув інші провідні компанії агросектору долучитися до підтримки освітян та вкладатись у матеріально-технічну базу, щоб було кому обслуговувати дороговартісну сільськогосподарську техніку.

У рамках WINWIN. Глобальної інноваційної стратегії України до 2030 р. прийнято АгроФудТех стратегію, яка окреслює головні фактори впливу, визначає пріоритети та перспективи розвитку агросектору. У наступні 5 років маємо докласти зусиль, щоби втілити цю стратегію. Україні необхідно перейти від моделі постачальника сировини до держави, яка створює інтелектуальний технологічний продукт із високою доданою вартістю.

Через 5 років український агробізнес буде ділитися не на “великих і малих”, а на “цифрових і некерованих”. І різниця між ними — у прибутку, а не в площі.

Ми у FRENDT поступово перейшли від продажу техніки і обладнання до комплексного консалтингу та відкрили до сотні різних напрямків з обслуговування і навчання. AgriTech-ніша в Україні досі не заповнена, але саме вона є величезною перспективою для економіки. Українські аграрії стійкі та вмотивовані, тому ми продовжимо прокладати для них колії через дані та автоматизацію до ефективного і керованого агробізнесу.

Автоматизація, роботизація та ШІ — це не про заміну фермера. Це про те, щоб фермер припинив бігати між проблемами, і нарешті почав керувати бізнесом та прогнозувати прибуток.

Автор: Богдан Круглик — СЕО компанії «Френдт»,
центру точного землеробства, голова AgriTech комітету Асоціації IT Ukraine,
а також експерт Українського фонду стартапів.