Зерносушильний комплекс на щепі

«Завод Кобзаренка» не перший рік пропагує альтернативні джерела енергії, такі як опалення приміщень соломою та сушіння зерна щепою.

Альтернативні джерела енергії – шлях до заможності чи до банкрутства? Це питання обговорюється в Україні вже не перший рік. Песимісти активно відстоюють свою позицію твердо заявляючи, що це лише завищені дані, і економічного ефекту від альтернативних джерел енергії немає. Оптимісти, та активісти енергетичної незалежності навпаки відстоюють свою позицію заявляючи що за цим майбутнє. Але є й ті хто впроваджує альтернативні джерела енергії не зважаючи на будь­які ризики.

«Завод Кобзаренка» не остався осторонь цієї проблеми і вже не перший рік пропагує альтернативні джерела енергії, такі як опалення приміщень соломою та сушіння зерна щепою. Щоб переконати песимістів та дати поштовх оптимістам, на підприємстві «Кобзаренко Агро», в 2017 році, встановлено та запущено зернову сушарку, що працює на щепі.

Пропонуємо ознайомитись з отриманими результатами.

паоаго

Для впровадження даного проекту було задіяне наступне обладнання:

  • сушарка карлівського заводу КМЗ об’ємом 17 м3;
  • котел з реактором на щепі та рухомою підлогою компанії BUDKOT (Польща) потужністю 2,5 МВт;
  • теплообмінник та подаюча лінія для зерна із застосуванням наземного бункера БНП­12 «Ковчег» виробництва «Заводу Кобзаренка».

Сумарна потужність електродвигунів на всіх лініях 75 кВт.

Показники роботи сушарки:

За одну добу здійснювалось сушіння 260 т кукурудзи, вологістю 17­27 % (середне значення 19,5 %), сушіння проводилось до показника вологості 13,5 %;

Витрата щепи за добу склала 55 м3 при вологості щепи до 25 %, щепа з м’яких порід дерев;

Собівартість щепи власного виробництва складає 200 грн./м3.

Погодні умови при сушінні:

Температура повітря +5…+25 °С ;

Відносна вологість повітря 90-­97 %;

Через день були опади у вигляді мокрого снігу та дощу.

Витрати палива для зняття 1 т/% вологи:

55 м3 (витрата щепи за добу) * 200 грн./м3 (вартість щепи за 1 м3)/ 260 т (просушено зерна за добу) = 42,30 грн./т.

Витрата щепи на зняття 1т/% складає 42,30 грн./т/6 = 7,051 грн. (затрати щепи на одну тону для доведення її до показника вологості 13,5 %);

Витрати електроенергії для зняття 1 т/% вологи:

За добу затрати на електроенергію в гривневому еквіваленті складають 2520 грн.

Затрати для зняття 1 т/% складають 2520/260/6 = 1,61 грн.

Витрати на заробітну плату для зняття 1 т/%:

На сушінні зерна працювало 3 працівники (оператор сушарки, оператор теплового котла, тракторист). Заробітна плата за добу на 2 зміни складала 5860 грн., що в перерахунку витрат на зниження вологості на 1 т/%, складає 2,7 грн.

Загальна вартість всіх витрат для зняття 1т/% = 7,05 грн. (вартість щепи) + 1,61 грн. вартість електроенергії + 2,7 грн. (витрати на заробітну плату) = 11,36 грн.

Якщо порівнювати з вартістю сушіння зерна на елеваторі, то сушіння щепою обійдеться в 10 разів дешевше, елеватор для зняття 1 т/% бере приблизно 100 грн.

Використання щепи як палива в 3 рази дешевше ніж газ та в 5,5 рази дешевше ніж дизель.

Багато хто вважає, що щепа це тимчасова альтернатива і вона швидко закінчиться якщо почнуть займатися нею більше господарств. Але ця думка є помилковою, оскільки щепа відноситься до відновлюваних видів палива, що кожні 3­5 років відростає та ще й загущує основні лісосмуги та поступово «залазить» на поля, забираючи орні землі, де підлягає періодичній чистці та корчуванню.

Розглянемо, як приклад, господарство із земельним банком 1000 га. В середньому на кожні 100 га припадає 2 км лісосмуг, тобто дане господарство має 20 км лісосмуг. В перерахунок на м3 щепи 1 м погонний лісосмуги дає 0,2­0,5 м3. Тобто в середньому дане господарство раз в 5 років отримає 0,3 м3 х 20000 м = 6000 м3 дармової щепи, якою може пересушити 6000 х 0,45= 2700 т кукурудзи з вологістю 25%. Ці насадження всеодно потрібно чистити та утилізувати. То чому ж не спалити їх з користю?

Крім регулярної чистки лісосмуг є і інші джерела поповнення – це сільські та районні дороги. Звісно аварійні дерева, які стоять по селах і загрожують будівлям і людям також є добрим матеріалом. Наша практика заготівлі показує, що роботи багато, нас запрошують в різні села для розчищення доріг та утилізацію аварійних дерев. На даний момент черга на отримання наших послуг складає 3 місяця і це в масштабах всього одного району. З дозвільних документів, які необхідні для роботи, це згода сільради та дозвіл екологів які показують які дерева та насадження дозволяють вирізати.

Сушіння щепи до вологості 20% взагалі не є проблемою. Кагати сирої щепи вкривають звичайним агроволокном і вона самовисушується впродовж 3 місяців та може зберігатися до 5 років.

Для тих, хто досі вагається чи варто переходити на біопаливо?! Ми приведемо власні результати роботи сушарки за грудень 2018 ­ січень 2019 р.:

Пересушили 11 000 т. кукурудзи за 54 дні!

Початкова вологість кукурудзи булла 17­27 % (в середньому 19,5%), після сушіння – 13,5%.

Для сушіння використовуємо щепу листяних порід, яка за показником зольності (5,6%) нічим не поступається деревним пеллетам та має теплоту згоряння 3,100­3,400 Ккал/кг.

Вартість зняття 1 т/% становить близько 7 грн.

Для порівняння, поряд працює зерносушильний комплекс на газу, в якому для зняття 1 т/% витрачається 30 грн.!

То ж, лише на одному теплоносію маємо економію 23 грн. на знятті 1 т/%, що в4 рази дешевше за газ!

Рекламодавці останнього номеру