Примусове стягнення компенсації за бюджетними програмами в аграрній сфері

21 вересня 2020

Сьогодні, розпорядником бюджетних коштів у аграрній сфері є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Відповідно це Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів за дотаціями в сільському господарстві.Порядок підготовки та подання документів для компенсації за відповідною бюджетною програмою чітко регулюється відповідними порядками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України.

Отже, поговоримо про ті випадки, коли Міністерство не вносить особу в перелік суб’єктів господарювання, що мають право на отримання коштів за відповідною бюджетною програмою, або не виплачує (оплачує із затримкою) затверджені кошти.

Такими випадками є:

  1. не включення до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на компенсацію за відповідною бюджетною програмою;
  2. включення до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на компенсацію за відповідною бюджетною програмою, проте протягом бюджетного періоду (можливо довше) йому не буде виплачено передбачені кошти;

Питання захисту своїх прав є однозначно важливим, оскільки не правильно обраний спосіб захисту може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

І. Якщо відмовлено у включенні до переліку суб’єктів, які мають право на компенсацію

Як правило, підставою для відмови у включенні до переліку суб’єктів господарювання, які мають право на отримання компенсації є подання неповного пакету документів, передбаченого відповідним Порядком, або документи не є належними.Проте, часто буває, що такі рішення прийняті протиправно. Наприклад, на час подання пакету документів до компетентного органу, він відповідав вимогам визначеним у відповідному Порядку. Однак, на момент розгляду документів, Порядок було змінено, та встановлено обов’язок подання додаткових документів, які не були передбачені раніше.

Так, головним розпорядником бюджетних коштів за відповідною програмою було відмовлено у включенні до Переліку, оскільки не були подані такі нові документи. Така відмова не може бути законною, оскільки суб’єктом господарювання було надано весь перелік документів, який був передбачений на той час, а відповідно необхідно застосовувати редакцію Порядку, який діяв на момент подання документів, а не його розгляду.

В цьому випадку, єдиним способом врегулювання спору є звернення до суду з позовною заявою до головного розпорядника бюджетних коштів.

У суду потрібно просити:

  • визнавати рішення, оформлено протоколом комісії Міністерства, протиправним;
  • зобов’язувати Міністерство включити до відповідного переліку;
  • зобов’язання Міністерства видати відповідний наказ, в якому передбачити компенсацію суб’єкту господарювання коштів за відповідною бюджетною програмою.

Але не все так просто. Суд не може втручатись у дискреційні повноваження (можливість суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд) органу, а тому, потрібно з великою відповідальністю підійти до формування позовних вимог, щоб вони були ефективними.

Часто суди задовольняють частково позов, визнають рішення Міністерства протиправним, та зобов’язують Міністерство повторно переглянути документи, подані позивачем. Проте, без чіткого зобов’язання Міністерства включити до Переліку та видати відповідний наказ, задоволення даного позову буде неефективним, оскільки Міністерство за результатами розгляду документів повторно може відмовити у включенні до Переліку, що призведе до звернення з новим позовом та значною втратою часу на новий судовий спір. Отже, необхідно чітко обґрунтовувати свою позицію по кожній із вимог, щоб задоволений позов можна було виконати. Звертаємо увагу, що і в даній конструкції позовної заяви буде не легко виконати рішення суду, проте такі шанси збільшуються.

ІІ. Якщо не виплачують кошти протягом певного періоду часу

Для таких випадків є декілька варіантів: 1) очікувати поки оплатять (це може бути рік, два, три…); 2) йти до суду та стягувати відповідні кошти.

У другому випадку, позовні вимоги мають бути:

  • визнання протиправною бездіяльність Міністерства;
  • стягнути з Державного бюджету України суму коштів, визначену в Наказі Міністерства Про затвердження розподілу коштів, передбачених Міністерством у державному бюджеті за відповідною програмою, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства.

Радимо не конкретизувати бюджетну програму по якій необхідно здійснювати стягнення, щоб Держказначейство (яке буде виконувати рішення) не було обмежено однією бюджетною програмою.

Після задоволення і такого позову не настає моментальне виконання рішення. Нажаль, Державна казначейська служба України не дуже ефективно стягує кошти з Міністерства (раніше Мінагрополітики, зараз Мінекономіки), та ці рішення не виконуються роками.

Однак, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Також, важливим механізмом для додаткових стягнень за час виконання рішення є стягнення з Держказначейства інфляційних втрат та 3 процентів річних за невиконання рішення суду. Звісно, всі ці оскарження, стягнення є тривалою справою, проте, якщо комплексно підійти до цього питання, весь цей час може бути компенсованим.

Нажаль, невиконання рішень суду, несвоєчасна виплата бюджетних коштів не є рідкістю у нашій країні. Часто це через те, що з кожним роком зменшується фінансування аграрного сектору, більшу частину компенсацій отримують агрохолдинги та неефективне розпорядження бюджетними коштами.

Велика частина бюджетних коштів, передбачених за певною бюджетною програмою, спрямовують на погашення заборгованості, яка виникла за попередні роки. Таким чином, озвучені урядом цифри, не є цифрами, які будуть направлені на компенсацію суб’єктам господарювання.

Враховуючи вищевикладене, рекомендуємо належним чином формувати пакет документів для отримання компенсацій, постійно цікавитись розглядом ваших документів у головного розпорядника, та звертатись до суду у разі порушення ваших прав, оскільки в іншому випадку, державні органи і надалі будуть порушувати права у даних правовідносинах.

Василь Рущак
Адвокат, керуючий партнер ЮФ PROPERTY

Рекламодавці останнього номеру