Без прес-підбирача – як без рук

З іншого боку солома, передусім, пшенична – це досить затребуваний ресурс у сільському господарстві, головним чином, там, де працюють тваринницькі ферми, не кажучи вже про сіно. Солому та сіно потрібно заготовляти своєчасно, якісно та чисто, для чого необхідна відповідна техніка. Цього року по селах значно збільшиться кількість теплогенераторів на соломі, як для сушіння зерна, так і опалення об’єктів інфраструктури. Тому агровиробники намагатимуться зібрати фактично безкоштовне паливо, на фоні невтішних прогнозів щодо дорожчання природного газу.

Тому навіть там, де вже й забули, як збирати солому з поля, сьогодні не завадив би надійний прес-підбирач, що дасть змогу заготовити кілька сотень тюків чи рулонів. Хтозна, ними ще може доведеться топити, бо ж такі плани перебувають у стадії реалізації.

Не будемо детально розповідати про наявні сьогодні на ринку моделі прес-підбирачів, бо їх, по-перше, є дуже багато, а по-друге, більшість із них демонструють чудове співвідношення ціни та якості. І якщо ми не шукаємо якусь суперсучасну машину конкретно під професійну заготівлю кормів, то цілком можемо зупинити вибір на перевіреній «робочих конячці», яких на ринку вдосталь. Хоча й слід мати на увазі, що будь-який прес-підбирач потребує належного технічного обслуговування та дотримання експлуатаційних вимог. Міцна й надійна модель формуватиме по кілька сотень тюків за робочу зміну.

У принципі таке можна сказати про будь-яку сільгоспмашину, але прес-підбирачі – це питання особливе. Адже це механізм, крізь який упродовж кількох секунд проходять сотні кілограмів гнучкої вологої та запорошеної маси, що формує просто неймовірні навантаження на всю систему. Десь-щось пішло не туди – і вся конструкція буквально «захлинеться», а тоді доведеться з нею всерйоз «розважатися». Саме тому від самого першого дня роботи механізатори, котрі працюють із прес-підбирачами, повинні чітко розуміти: коли, як саме й навіщо змащується машина; як повинні виконуватися ця та інші обслуговуючі процедури; чого не можна робити у жодному разі й що робити тоді, коли щось пішло не так…

При виборі прес-підбирача слід звернути увагу на наявність потенційних слабких місць конструкції конкретної моделі. Мова не про якісь технічні огріхи, а наприклад, підвищений ризик забивання чи наявність якогось електронного рішення, котре може погано працювати за складних умов і потребуватиме неодмінно виїзду сервісного фахівця на поле. Знову ж таки, якщо господарство не займається сучасними технологіями тваринництва, то краще обрати щось надійніше й простіше, наприклад, із можливістю швидкої ручної ліквідації забивання збираної маси.

Це тим більш важливо, оскільки будь-яка затримка в роботі прес-підбирача гальмує цілий ряд найважливіших технологічних операцій: лущення стерні, внесення міндобрив, а також власне сівбу озимих. Адже тюкування сіна – це не якийсь автономний процес, а польова операція, котра має бути виконана максимально швидко та вчасно.

До того ж, у разі виходу з ладу тюкувальної машини, оперативно відшукати прес-підбирач на заміну складніше, аніж, скажімо, інший трактор чи комбайн.

Відповідно, така специфічна техніка вимагає особливо ретельного дотримання правил догляду та експлуатації. Водночас, згідно з об’єктивними даними, їх неухильне дотримання дозволяє чітко відпрацювати сезонні завдання: доглянутий прес-підбирач, який правильно використовується, практично не завдає головного болю своїм власникам.

Ведучи мову про регулярний догляд за такою технікою, зазначимо, що прес-підбирач вимагає регулярної перевірки системи мастила, а саме визначення того, чи доходить вона у всі точки змащування. Ця процедура здійснюється на холостому ходу і може самостійно провадитися механізатором безпосередньо перед початком роботи.

Найважливіше під час догляду за прес-підбирачем – це контроль синхронізації механізмів, насамперед, системи подачі маси, вузлов’язачів, зубців камери попереднього пресування тощо. Більшість таких процедур може здійснюватися самостійно, силами технічних фахівців господарства (для цього існують спеціальні мітки), проте якщо йдеться про підготовку агрегату перед сезоном, то краще один раз викликати представника сервісної організації. Порушення синхронізації хоча б одного елементу конструкції гарантовано призведе до зупинки та навіть поломки агрегату. Також слід регулярно перевіряти натягнення ланцюгів та ременів роликів.

Зрозуміло, тут багато залежить і від вибору конструкції самого прес-підбирача. Бажано, щоб агрегат мав якомога простішу конструкцію з мінімальною кількістю підшипників, редукторів та передач. Самі редуктори повинні бути посиленими. Своєю чергою поршень повинен мати високі характеристики надійності. Сучасний надійний прес-підбирач уже немислимий без системи автоматичного змащування, що дозволяє одночасно економити час і бути впевненим у тому, що мастило досягло всіх точок змащування.

Однією із найпоширеніших помилок під час експлуатації прес-підбирачів є неправильний підбір потужності трактора. У господарствах нерідко орієнтуються на рекомендовані мінімальні цифри, зазначені в технічних характеристиках моделі. Однак є й нюанси.

По-перше, слід зважити на втрати потужності при подачі на ВВП трактора, а, по-друге, більш високе споживання потужності при збиранні рослинної маси з високою вологістю. Виходячи з цього, варто підібрати трактор із запасом потужності приблизно на 30-40 кінських сил вищим від рекомендованих мінімальних показників. Інакше продуктивність машини різко знизиться, а сам агрегат «стрибатиме» на всі боки, неякісно збираючи масу, що в результаті може призвести до поломки.

Не забуваймо й про особливості рельєфу полів, адже на горбах та видолинках машина потребуватиме різної потужності трактора.

Ще одна проблема, що виникає під час експлуатації прес-підбирачів і спричинена людським фактором: «зажовування» маси та аварійна зупинка агрегату, спровокована тим, що механізатор вирішив не звертати увагу на перебої в роботі, що наростають: мовляв, якось воно само собою пройде... Для того, щоб запобігти подібним проблемам, рекомендується встановити спеціальні датчики в пресувальній камері, що контролюють рівномірність подачі рослинної маси, її вологість та інші характеристики. Завдяки наявності таких датчиків система не дозволить продовжувати подальшу роботу і, отже, ризикувати тим, що механізм вийде з ладу.

Також ще раз наголосимо на тому, що чим довше прес-підбирач працює без зупинок, тим краще. У багатьох сучасних моделях з цією метою передбачені збільшені запаси шпагату для зв’язування тюків. Цей момент бажано прорахувати в фактичних цифрах, поцікавившись, на скільки вистачить «заряджених» мотків шпагату та тих, що перевозяться додатково.

Нормальна робота машини залежить також від якості вузлов’язачів. Вони повинні бути посиленими та подвійними, щоб витримати якомога більше навантаження на себе.

Якщо ми ведемо мову про потужні високопродуктивні прес-підбирачі, то повинні враховувати, що вони мають доволі велику масу. Тому їх може бути складно експлуатувати на вологому ґрунті (а така потреба може виникати), та на полях, що має нерівний рельєф. Задля вирішення цієї проблеми деякі виробники пропонують оснащення своїх моделей додатковою віссю, що дає змогу полегшити навантаження на ґрунт, знизити ущільнення та підвищити прохідність прес-підбирача, агрегатованого з трактором.

Василь ЛЯШЕНКО