№3-2022

Чому українські аграрії дедалі частіше обирають сівалки MZURI

Наскільки екологічно й економічно доцільним є рішення пускати солому й інші пожнивні рештки на паливні брикети? Агрономи сперечаються. А от економісти вважають таке рішення вмотивованим і раціональним. Надто - у наш час, коли газ, мазут чи дизпаливо помітно дорожчають.

Як вітчизняні фермери примудряються заробляти гроші за умов блокади рашистами морських портів України

Сьогодні практично в кожному фермерському господарстві в Україні працює принаймні один фронтальний навантажувач. Це універсальна машина, для якої робота знаходиться практично щодня, чи то з зерном, чи в тваринництві, чи на будівельних роботах. У крайньому разі, ним можна почистити територію від снігу чи перемістити міндобрива.

Війна війною, але агротехніка сільгоспкультур повинна бути дотримана. Як би сьогодні не було важко українському аграрієві, проте він просто мусить забезпечити бодай мінімальний захист посівів від хвороб та шкідників. І значною мірою це стосується саме такої економічно важливої культури, як соняшник. Саме врожайність соняшнику багато в чому визначатиме економічну ефективність роботи вітчизняних господарств у цьому буремному сезоні.

За умов нинішнього дефіциту та здорожчання пального при сівбі озимих доцільним може бути застосування комбінованих агрегатів.

Не буде перебільшенням сказати, що до початку рашистської агресії принаймні половина вітчизняних господарств площею понад 2000 га так чи інакше використовували елементи точного землеробства чи планували працювати з ними. Майже скрізь активно застосовувалися системи автоматичного водіння, визначалися точні контури полів та провадилися принаймні епізодичні аналізи мінерального складу ґрунту.

Сьогодення диктує свої правила та вимоги до елеваторів, будь-то великих, чи фермерських, маленьких. Але в будь-якому випадку керівники елеваторів замислюються, як приймати зерно, як та чим його сушити, як зберігати та відвантажувати. У всіх оцих «як» є одна важлива складова – рентабельність.

Традиційно коткуванням називають обробіток ґрунту спеціальними пристроями – котками з метою його ущільнення, подрібнення брил землі та великих грудок, а також вирівнювання поверхні поля. Утім, сучасний функціонал застосування котків є набагато ширшим, включаючи часткове заробляння деяких міндобрив на кшталт аміачної селітри у верхній шар ґрунту та додаткове подрібнення пожнивних решток.

Найменш травмуючим ґрунт серед різних видів рушіїв є гусениці: різниця в площі плями контакту між колісними і гусеничними системами становить від 50 до 150%.

Починаючи з середини квітня український ринок пального залихоманило так, що станом на кінець травня чимало автомобілів та спецтехніки просто зупинилося. Їх власники мусять зберігати його залишки в баку, щоб мати змогу доїхати колись до тієї заправки, де можна буде залити бодай 10 літрів бензину чи дизпалива. І найбільш абсурдним у цій кризі є те, що пальне в операторів ринку є…

Сьогодні агровиробникам варто звертати увагу на кожен елемент агротехнології, що дає змогу зменшити витрати на вирощування культур. Останнім часом через подорожчання на 20-40% і більше засобів захисту (особливо інсектицидів) загострилася потреба зменшення витрат на використання хімічних препаратів від шкідників.

Наявність сучасних інтелектуальних рішень при сушінні зерна дає змогу заощаджувати до 25% палива із одночасним підвищенням якості сушіння.

Самохідний обприскувач разом із витратами на доїзди до поля та логістичне забезпечення витрачає сукупно від 1 до 1,5 л/га дизпалива. Ще вищими є витрати пального в разі застосування причіпного обприскувача, що агрегатується з трактором. Фактично можна вести мову про те, що лише одна обробка рослин на площі 1000 га обійдеться щонайменше півтори тонни солярки.

За якими критеріями слід обирати агрегати для збирання соломи з поля та пресування її в тюки?
Майже всі сучасні рекомендації щодо поводження з пожнивними рештками пропонують їх подрібнення та заробляння в ґрунт або ж мульчування соломою поверхні поля. Справді, солома – цінний ресурс для покращення родючості ґрунту, і якщо нею правильно розпорядитися, то можна досягти багатьох агротехнічних плюсів. Зокрема, зберегти вологу та активізувати життєдіяльність біоти в ґрунті.

Раніше, декілька років тому, ми періодично підіймали питання щодо необхідності забезпечити потужності аграрних господарств резервними джерелами електроживлення та тепла. Навіть за мирного часу траплялися погодні чи техногенні катаклізми, що спричиняли обрив електромереж, припинення постачання природного газу тощо.

Ґрунтові бактерії можуть безпосередньо використовуватися для боротьби з хворобами сільгоспкультур.
На сторінках нашого журналу ми часто звертаємо увагу на те, що значна частина посівних площ в Україні перенасичена різними патогенами. Однією з причин цього є недотримання сівозміни із такою комерційно привабливою культурою як соняшник, котра до того ж має спільні хвороби із іншими сільгоспкультурами.

У цьому сезоні для українських аграріїв одним із найважливіших завдань є скорочення витрат на вирощування сільгоспкультур, що включає більш раціональне використання ресурсів, у тому числі мінеральних добрив. Є чимало способів цього досягнути, зокрема, своєчасне здійснення аналізів ґрунту на вміст елементів живлення.