Економія пального: дрони-обприскувачі

Самохідний обприскувач разом із витратами на доїзди до поля та логістичне забезпечення витрачає сукупно від 1 до 1,5 л/га дизпалива. Ще вищими є витрати пального в разі застосування причіпного обприскувача, що агрегатується з трактором. Фактично можна вести мову про те, що лише одна обробка рослин на площі 1000 га обійдеться щонайменше півтори тонни солярки.

Економія пального - дрони-обприскувачі

За нинішніх часів повального дефіциту пального та його істотного подорожчання, мабуть, кожен фермер замислюється про те, як знизити витрати під час захисту рослин. Найбільш очевидні варіанти – скорочення кількості обробок шляхом відмови від внесення деяких препаратів або поєднання їх в одному робочому розчині. Обидва варіанти виглядають так собі, оскільки відмова від запланованої інсектицидної чи фунгіцидної обробки може спричинити істотне зниження врожайності. Також змішувати в одному баку по 3-5 препаратів слід обережно, оскільки деякі з них можуть негативно впливати на інші, заразом втрачаючи власну ефективність.

Відповідно, сьогодні з’являється особливий сенс звернути увагу на такий специфічний спосіб внесення засобів захисту рослин як дрони-обприскувачі. Якщо ще зо два-три роки тому ця технологія вважалася досить незвичною для українських теренів, то нині безпілотні літаючі апарати так чи інакше вже використовуються в багатьох вітчизняних господарствах. Мовимо наразі не про дрони взагалі, а саме про обприскувачі.

Дрони-обприскувачі щодо енергоживлення бувають двох типів – акумуляторні та з двигунами внутрішнього згоряння. У обох випадках можна вести мову про істотну економію пального – так, у середньому споживання пального для роботи польового генератора чи безпосередньо роботи двигуна дрона перебуває в межах 200 г/га. Тобто, у разі застосування безпілотних літаючих обприскувачів ми можемо говорити про економію пального в 4-5 разів.

Окрім цього, застосування дронів-обприскувачів, що здійснюють малооб’ємну обробку посівів, дає змогу досягти низки інших агротехнічних переваг. Так, навіть якщо наземний обприскувач працює по технологічних коліях, однаково ступінь витоптування посівів перебуває в межах 3-5%, досягаючи іноді 7-8%. Також у міру росту посівів у висоту зростає відсоток пошкодження посівів через недостатній кліренс трактора чи самохідного обприскувача. Зокрема, це стає причиною відмови від додаткових обробок посівів у пізніших фазах вегетації, навіть якщо такі обробки є гостро необхідними.

Певних пошкоджень рослинам завдає штанга класичного наземного обприскувача. Ці проблеми посилюються на полях неправильної форми та на нерівному рельєфі, оскільки машину доводиться часто повертати й спрямовувати складними маршрутами.

Натомість агродрони практично не завдають шкоди посівам, бо постійно перебувають у повітрі. І завдяки цьому забезпечують ще одну перевагу – незалежність від ступеню вологості ґрунту. Літаючий апарат не застрягне в болоті і не «мучитиметься» на крутосхилі, на відміну, від самохідного обприскувача чи, тим паче, причіпного обприскувача з трактором.

1

Ще простішою є й логістична складова застосування дронів-обприскувачів у роботі. Найчастіше для їх транспортування виділяється окремий пікап чи фургончик, у якому також перевозиться польовий генератор, пальне, запаси чистої води та необхідні засоби захисту рослин. Тобто, це компактна транспортна одиниця, яка потребує мінімуму ресурсів для обслуговування. Натомість у разі використання причіпних чи самохідних обприскувачів на поле суне ціла експедиція: сам обприскувач, трактор із бочкою, машина з препаратами, машина агронома тощо. Це істотно здорожує та ускладнює логістику, впливає як на рентабельність виконання цієї польової операції, так і на продуктивність.

Для акумуляторних дронів необхідно мати запасний комплект акумуляторів чи навіть два. Справа виглядає таким чином: поки БПЛА літає на одному комплекті акумуляторів, у цей час на польовому генераторі заряджається другий комплект. Потім вони міняються місцями. Причому, залежно від модифікації та вартості дрона, тривалість польоту та продуктивність роботи можуть відрізнятися в рази.

Ще простіше може виглядати застосування дронів із двигунами внутрішнього згоряння, на бензині. Тут просто періодично заливається пальне до баку, причому його витрата також буде незначною порівняно з наземними обприскувачами.

Великою перевагою використання дронів-обприскувачів є можливість обробки за їх допомогою окремих ділянок полів, а не усього поля. Таке трапляється досить часто, наприклад, у тому разі, коли на полі площею, наприклад, 200 гектарів зафіксовано спалах поширення якогось виду шкідників на ділянці в декілька га. У такому разі проблему необхідно негайно вирішувати, обробивши вражену ділянку та смугу по периметру навколо неї. Однак, гнати самохідний обприскувач для цього – дорого й не завжди реально. Тому для подолання такої проблеми дрон-обприскувач виявиться дуже до речі.

Зазначимо також, що попри недовіру частини аграріїв до ультрамалооб’ємного обприскування, яке здійснюють агродрони, наразі немає жодних підстав сумніватися в його ефективності. І підтвердженням цьому є вже десятки тисяч гектарів полів в Україні, що якісно оброблені саме літаючими апаратами. Для багатьох фермерів пріоритетом є саме дрон-обприскувач, хоча такі апарати все ж таки поки що не в змозі замінити наземні машини, про що ми поговоримо згодом.

Продуктивність літаючих обприскувачів може бути різною. Сьогодні цілком реально вносити препарати на посіви із інтенсивністю 10-12 гектарів за 1 годину, а іноді і більше. Тобто, за робочу зміну цілком реально обробити однією акумуляторною машиною 150-200 га полів. Утім, спеціалізовані компанії, які надають послуги обприскування за допомогою БПЛА і використовують дрони із найвищою продуктивністю, причому по декілька апаратів одночасно, стверджують, що можуть обробляти таким чином по 500-600 і більше гектарів впродовж робочого дня. Себто, для середнього господарства, площею 2-3 тисяч га цього буде цілком достатньо, не кажучи вже про менші господарства.

У принципі сьогодні в Україні наявна мережа спеціалізованих компаній, котрі мають власне обладнання та відповідний досвід для того, щоб вносити всі види препаратів на полях клієнтів. Це досить зручно, а вартість таких послуг перебуває в межах 300-400 гривень за 1 гектар полів без врахування вартості препаратів. Однак дедалі більше фермерів купують агродрони-обприскувачі та самостійно освоюють їхні можливості.

Наскільки нам відомо, вартість нормального доволі продуктивного апарату перебуває в межах 20-25 тисяч доларів США. Також необхідно придбати хороший дизельний електрогенератор і мати зручну містку міні-вантажівку, щоб зручно й компактно перевозити це все полями. Загалом ці витрати не йдуть у жодне порівняння з придбанням самохідного чи причіпного обприскувача відомого виробника. Купити собі агродрон із генератором може практично кожен фермер, навіть якщо він обробляє всього лише пару сотень гектарів.

З іншого боку, покладатися в питанні захисту посівів винятково на дрони-обприскувачі поки що зарано, і ось чому. По-перше, ця технологія дуже сильно залежить від сили вітру, яка впливає на точність внесення препаратів і політ самого безпілотника. Якби там не було, а в наземної машини набагато більше шансів краще спрацювати за умов сильного вітру.

По-друге, ультрамалооб’ємне обприскування природно не дає змоги вносити великі норми мінеральних добрив, наприклад, КАСу на ґрунт чи, скажімо, карбаміду по листу. З цією метою обов’язково доведеться використовувати наземний обприскувач.

Також поки що продуктивність роботи сучасних самохідних та великих причіпних обприскувачів є набагато вищою у порівнянні з літаючими безпілотниками. І поки не з’являться на ринку якісь більші моделі, ця диспропорція залишатиметься.

Однак закінчимо на тому, із чого почали: за нинішніх умов жорсткого дефіциту та дорожнечі пального, а також проблем із комплектуючими до сільгосптехніки, замовлення послуг дрона-обприскувача може дуже й дуже стати в нагоді фермеру. Заразом це дасть змогу провести масштабний експеримент, ознайомитися з роботою дронів та їх операторів і, можливо, прийняти рішення про придбання такого літаючого помічника й для себе.

Микола ЧЕРЕДНІЧЕНКО

Рекламодавці останнього номеру