Економія пального: дрони-обприскувачі
Самохідний обприскувач разом із витратами на доїзди до поля та логістичне забезпечення витрачає сукупно від 1 до 1,5 л/га дизпалива. Ще вищими є витрати пального в разі застосування причіпного обприскувача, що агрегатується з трактором. Фактично можна вести мову про те, що лише одна обробка рослин на площі 1000 га обійдеться щонайменше півтори тонни солярки.

За нинішніх часів повального дефіциту пального та його істотного подорожчання, мабуть, кожен фермер замислюється про те, як знизити витрати під час захисту рослин. Найбільш очевидні варіанти – скорочення кількості обробок шляхом відмови від внесення деяких препаратів або поєднання їх в одному робочому розчині. Обидва варіанти виглядають так собі, оскільки відмова від запланованої інсектицидної чи фунгіцидної обробки може спричинити істотне зниження врожайності. Також змішувати в одному баку по 3-5 препаратів слід обережно, оскільки деякі з них можуть негативно впливати на інші, заразом втрачаючи власну ефективність.
Відповідно, сьогодні з’являється особливий сенс звернути увагу на такий специфічний спосіб внесення засобів захисту рослин як дрони-обприскувачі. Якщо ще зо два-три роки тому ця технологія вважалася досить незвичною для українських теренів, то нині безпілотні літаючі апарати так чи інакше вже використовуються в багатьох вітчизняних господарствах. Мовимо наразі не про дрони взагалі, а саме про обприскувачі.
Дрони-обприскувачі щодо енергоживлення бувають двох типів – акумуляторні та з двигунами внутрішнього згоряння. У обох випадках можна вести мову про істотну економію пального – так, у середньому споживання пального для роботи польового генератора чи безпосередньо роботи двигуна дрона перебуває в межах 200 г/га. Тобто, у разі застосування безпілотних літаючих обприскувачів ми можемо говорити про економію пального в 4-5 разів.
Окрім цього, застосування дронів-обприскувачів, що здійснюють малооб’ємну обробку посівів, дає змогу досягти низки інших агротехнічних переваг. Так, навіть якщо наземний обприскувач працює по технологічних коліях, однаково ступінь витоптування посівів перебуває в межах 3-5%, досягаючи іноді 7-8%. Також у міру росту посівів у висоту зростає відсоток пошкодження посівів через недостатній кліренс трактора чи самохідного обприскувача. Зокрема, це стає причиною відмови від додаткових обробок посівів у пізніших фазах вегетації, навіть якщо такі обробки є гостро необхідними.
Певних пошкоджень рослинам завдає штанга класичного наземного обприскувача. Ці проблеми посилюються на полях неправильної форми та на нерівному рельєфі, оскільки машину доводиться часто повертати й спрямовувати складними маршрутами.
Натомість агродрони практично не завдають шкоди посівам, бо постійно перебувають у повітрі. І завдяки цьому забезпечують ще одну перевагу – незалежність від ступеню вологості ґрунту. Літаючий апарат не застрягне в болоті і не «мучитиметься» на крутосхилі, на відміну, від самохідного обприскувача чи, тим паче, причіпного обприскувача з трактором.

Ще простішою є й логістична складова застосування дронів-обприскувачів у роботі. Найчастіше для їх транспортування виділяється окремий пікап чи фургончик, у якому також перевозиться польовий генератор, пальне, запаси чистої води та необхідні засоби захисту рослин. Тобто, це компактна транспортна одиниця, яка потребує мінімуму ресурсів для обслуговування. Натомість у разі використання причіпних чи самохідних обприскувачів на поле суне ціла експедиція: сам обприскувач, трактор із бочкою, машина з препаратами, машина агронома тощо. Це істотно здорожує та ускладнює логістику, впливає як на рентабельність виконання цієї польової операції, так і на продуктивність.
Для акумуляторних дронів необхідно мати запасний комплект акумуляторів чи навіть два. Справа виглядає таким чином: поки БПЛА літає на одному комплекті акумуляторів, у цей час на польовому генераторі заряджається другий комплект. Потім вони міняються місцями. Причому, залежно від модифікації та вартості дрона, тривалість польоту та продуктивність роботи можуть відрізнятися в рази.
Ще простіше може виглядати застосування дронів із двигунами внутрішнього згоряння, на бензині. Тут просто періодично заливається пальне до баку, причому його витрата також буде незначною порівняно з наземними обприскувачами.
Великою перевагою використання дронів-обприскувачів є можливість обробки за їх допомогою окремих ділянок полів, а не усього поля. Таке трапляється досить часто, наприклад, у тому разі, коли на полі площею, наприклад, 200 гектарів зафіксовано спалах поширення якогось виду шкідників на ділянці в декілька га. У такому разі проблему необхідно негайно вирішувати, обробивши вражену ділянку та смугу по периметру навколо неї. Однак, гнати самохідний обприскувач для цього – дорого й не завжди реально. Тому для подолання такої проблеми дрон-обприскувач виявиться дуже до речі.
Зазначимо також, що попри недовіру частини аграріїв до ультрамалооб’ємного обприскування, яке здійснюють агродрони, наразі немає жодних підстав сумніватися в його ефективності. І підтвердженням цьому є вже десятки тисяч гектарів полів в Україні, що якісно оброблені саме літаючими апаратами. Для багатьох фермерів пріоритетом є саме дрон-обприскувач, хоча такі апарати все ж таки поки що не в змозі замінити наземні машини, про що ми поговоримо згодом.
Продуктивність літаючих обприскувачів може бути різною. Сьогодні цілком реально вносити препарати на посіви із інтенсивністю 10-12 гектарів за 1 годину, а іноді і більше. Тобто, за робочу зміну цілком реально обробити однією акумуляторною машиною 150-200 га полів. Утім, спеціалізовані компанії, які надають послуги обприскування за допомогою БПЛА і використовують дрони із найвищою продуктивністю, причому по декілька апаратів одночасно, стверджують, що можуть обробляти таким чином по 500-600 і більше гектарів впродовж робочого дня. Себто, для середнього господарства, площею 2-3 тисяч га цього буде цілком достатньо, не кажучи вже про менші господарства.
У принципі сьогодні в Україні наявна мережа спеціалізованих компаній, котрі мають власне обладнання та відповідний досвід для того, щоб вносити всі види препаратів на полях клієнтів. Це досить зручно, а вартість таких послуг перебуває в межах 300-400 гривень за 1 гектар полів без врахування вартості препаратів. Однак дедалі більше фермерів купують агродрони-обприскувачі та самостійно освоюють їхні можливості.
Наскільки нам відомо, вартість нормального доволі продуктивного апарату перебуває в межах 20-25 тисяч доларів США. Також необхідно придбати хороший дизельний електрогенератор і мати зручну містку міні-вантажівку, щоб зручно й компактно перевозити це все полями. Загалом ці витрати не йдуть у жодне порівняння з придбанням самохідного чи причіпного обприскувача відомого виробника. Купити собі агродрон із генератором може практично кожен фермер, навіть якщо він обробляє всього лише пару сотень гектарів.
З іншого боку, покладатися в питанні захисту посівів винятково на дрони-обприскувачі поки що зарано, і ось чому. По-перше, ця технологія дуже сильно залежить від сили вітру, яка впливає на точність внесення препаратів і політ самого безпілотника. Якби там не було, а в наземної машини набагато більше шансів краще спрацювати за умов сильного вітру.
По-друге, ультрамалооб’ємне обприскування природно не дає змоги вносити великі норми мінеральних добрив, наприклад, КАСу на ґрунт чи, скажімо, карбаміду по листу. З цією метою обов’язково доведеться використовувати наземний обприскувач.
Також поки що продуктивність роботи сучасних самохідних та великих причіпних обприскувачів є набагато вищою у порівнянні з літаючими безпілотниками. І поки не з’являться на ринку якісь більші моделі, ця диспропорція залишатиметься.
Однак закінчимо на тому, із чого почали: за нинішніх умов жорсткого дефіциту та дорожнечі пального, а також проблем із комплектуючими до сільгосптехніки, замовлення послуг дрона-обприскувача може дуже й дуже стати в нагоді фермеру. Заразом це дасть змогу провести масштабний експеримент, ознайомитися з роботою дронів та їх операторів і, можливо, прийняти рішення про придбання такого літаючого помічника й для себе.
Микола ЧЕРЕДНІЧЕНКО

Рубрика | Механізація |
Хештеги |