Енергія соломи – це економічно

Після обмолочування пшениці, жита та бобових аграрій отримує щорічно чималі обсяги соломи – іноді до 100 ц\га. Найгірше використання соломи – спалювання на корені. Навіщо ж деякі фермери роблять? А щоб не морочитися зайве. Але цим вони погіршують екологію, та й себе позбавляють додаткового потенційного доходу. Найкраще ж рішення, як кажуть фахівці,– приорювання соломи. Вона вважається чудовим природним добривом. Однак є чимало українських аграріїв – особливо на півдні України – які працюють за системою ноу-тіл, тобто ніяк не обробляють землю. Ані орють, ні приорюють. Й куди тоді дівати велику кількість соломи аграріям тієї ж Херсонщини чи Запорізької області?

Звісно, її можна тюкувати прес-підбирачем і пускати потім на потреби тваринництва: на підстилку худобі, або ж змішувати у кормоміксері разом із іншими компонентами кормів. Та тваринництво теж не скрізь поширене. Возити з херсонського степу солому кудись на Хмельниччину? Дорого, недоцільно. Зараз дороге пальне, ускладнена логістика. То чи такий уже й гріх, якщо фермер у південних степах України пустить солому на паливні потреби? Адже в нього немає лісу на дрова, на його далекий хутір не протягнуто газогонів…

Брикети із соломи за теплотворними властивостями близькі до параметрів звичайної деревини. Солома житніх культур – доволі висококалорійне паливо. ЇЇ теплотворна здатність складає близько 4500 ккал /кг, або ж приблизно 85% у порівнянні з вугіллям. А при спалюванні 3 кг виділяється така ж кількість енергії, як від 1 м. куб. газу. Звісно, для використання будь-якої аграрної сировини як палива воно пресується в брикети, круглі циліндричні «поліна» або в бруски розміром із цеглину. У такі брикети пресують не лише житню або пшеничну солому, а й соняшникові кошики, кукурудзяні качани. Немає помітних відмінностей у технології пресування, ніж коли прес працює з ошурками або тирсою. Пресування соломи в щільні компактні брикети дозволяє також вирішити проблему зберігання й транспортування цього палива.

Ці «штучні дрова» з соломи можуть спалюватися разом із іншим твердим паливом чи окремо в пічках, паровичнях, на теплостанціях. Вони годяться й для твердопаливних котлів різного типу. Такі брикети з соломи залюбки використовують невеликі котельні, що обігрівають будівлі бюджетної сфери: школи, лікарні, районні адміністрації, клуби. Оскільки горять без зайвого диму, їх зручно застосовувати для обігріву житлових приміщень, теплиць, пташників.

Хто виготовляє відповідне обладнання? Найбільш відомий у цій царині завод «Пресмаш» (Івано-Франківськ). Його агрегат В-80 пресує не лише солому, а й соняшникове лушпиння, стебла квасолі. Придбавши цю брикетувальну машину, господар агрогосподарства не буде залежати від сторонніх продавців палива. Є й інші приватні фірми, що пропонують установки для брикетування. Наприклад, компанія «Брикетуючі технології» (Житомирська обл., Бердичів) виготовляє ланцюжок обладнання, яке забезпечить весь процес переробки соломи й виготовлення паливних брикетів від підготовки сировини – подрібнення та сушіння, до безпосереднього пресування - брикетування та гранулювання. Доладне й компактне обладнання для виготовлення брикетів із соломи «Біомассер» робить також підприємство «АмеліАрт» (Вінниця). У наш час, коли ціна природного газу неймовірно зросла, паливо з соломи та інших пожнивних решток має на ринку попит, що стає дедалі помітнішим. А деякі фермери на солом’яних брикетах і гранулах примудряються заробляти стільки ж, як і на зерні, від якого лишилася солома, що пішла на брикети.

Степан ХАРЛАН