Економія ресурсів при захисті кукурудзи від лускокрилих шкідників

Цього можна досягти, зокрема, шляхом моніторингу шкідників за результатами яких приймається рішення щодо застосування або скасування захисних заходів за критерієм ЕПШ та використання трихограми на кукурудзі від стеблового метелика. Переваги біологічного методу контролю, заснованого на використанні трихограми, в основному полягають у низькій вартості та екологічності порівняно з витратами на хімічну обробку рослин (що дешевше приблизно у 3-5 разів).

На сьогодні вже є багато наукових матеріалів, що свідчать про згубний вплив пестицидів на здоров’я дітей: пестициди, зокрема, провокують зниження рівня IQ, СДУГ, аутизм, підвищену агресивність, шизофренію, депресію, психічні розлади, різні види ракових захворювань та інші важкі недуги. У США при проведенні наукових досліджень у плацентарній пуповинній крові новонароджених дітей було виявлено 232 шкідливих для розвитку організму хімічні речовини. Більшість із цих речовин є ендокринними руйнівниками, що впливають на розвиток мозку та гормональні процеси в дітей. Навіть у мінімальній кількості такі токсичні речовини становлять небезпеку для плоду та немовлят. Результатами окремих наукових досліджень визначено, що серед виявлених випадків аутизму з розумовою відсталістю внаслідок токсичного впливу в період вагітності й раннього дитинства такі пестицидні речовини як гліфосат, хлорпірифос, діазінон, перметрин, бромистий метил та міклобутаніл значно збільшували ризики (на 30-40%) розвитку небезпечних хвороб.

Офіційні урядові дані підтверджують, що рівень захворюваності дітей на рак у США вищий, ніж був коли раніше й з кожним роком захворюваність зростає. Нові наукові дослідження пов’язують вплив пестицидів з найбільш поширеними формами раку в дітей, включаючи лейкемію, пухлини мозку та нейробластому.

Різні вроджені каліцтва та мальформації в новонароджених є прямим результатом дії окремих пестицидів на ретиноєву кислоту, функція якої полягає в регуляції експресії генів, що відповідальні за конституцію морфології. Найбільш тривожним відкриттям останніх років виявилося те, що гербіцид атразин та значна частина інших пестицидних сполук мають епігенетичну дію. Відповідно до результатів наукових досліджень епігенетичні зміни можуть відбитися на ДНК плоду під час вагітності. Якщо це зафіксовано, то вони стають спадковими і можуть передатися наступним поколінням.

На сьогодні реальні масштаби катастрофічних наслідків від пестицидного пилу багатьма українськими пасічниками ще не усвідомлюються, а то й не сприймаються взагалі. Беззаперечно, ми відстаємо від світу, і те, що в ЄС і США вже багато років тому спричинило масове вимирання бджіл та інших комах-запилювачів, у нас лише на початковому етапі. Ризики смерті бджіл через використання інсектицидних протруйників і самих інсектицидів по вегетації пов'язано з поглинанням колоїдами ґрунту цих діючих речовин, а потім попаданням на даних комах колоїдів пилу в результаті не тільки проходу сівалок по полю, але й через погіршення важливих властивостей ґрунту та виникнення через це вітрової і водної ерозії.

У табл. 1 наведено порівняння економічної ефективності хімічного та біологічного методів захисту кукурудзи від стеблового метелика, де застосовується інсектицид Рімон Фаст (д.р. новалурон, 50 г/л + біфентрин, 50 г/л) у нормі 0,5 л/га із високою біологічною ефективністю контролю ключових видів шкідників кукурудзи, сої та яблуні. Застосування біологічного методу захисту посівів кукурудзи проти лускокрилих шкідників у порівнянні з хімічним дозволяє зекономити приблизно 11 $/га посіву кукурудзи, а на 10000 га – 115 900 $ (тобто втричі менше витрат на 1 га). Це великий резерв економії коштів. Щоб обприскувач вийшов у поле та вніс препарат, необхідно в бак залити пальне, підвезти воду, поміняти при потребі фільтри, розпилювачі тощо. Сьогодні кожен грам інсектициду потрібно десь знайти і заплатити за це немалі гроші. На зекономлені кошти (115 900 $ на 10000 га) можна найняти відповідних спеціалістів чи агрономів з навичками біологічного методу захисту кукурудзи від стеблового метелика.

Одна з систем захисту від бур'янів та шкідників на кукурудзи наводитися у табл. 2, де третя обробка від стеблового метелика проводиться під час періоду викидання волоті-цвітіння баковою сумішшю інсектицидів Каратель Плюс 0,2 + Кораген 0,12.

Зазвичай період внесення інсектициду від стеблового метелика настає при відродженні гусениць з другої декади липня (поява волоті) і може тривати до кінця першої декади серпня (молочної стиглості), і захоплює літання, відкладання яєць і вихід другого покоління іншого шкідника – бавовникової совки. Існує ксилемний і флоемний шлях руху речовин по рослині. Флоемний напрямок руху речовин відбувається від листя до кореня. Інсектициди не пересуваються флоемно, а тільки ксилемно – від місця потрапляння догори по пагону. Висока ефективність препаратів досягається при обприскуванні по гусеницях, що тільки відродилися, або гусеницях 1-2 віку (до 1,5 см завдовжки), коли вони знаходяться на листовій поверхні, а не пішли в качан. Препарати із д.р. хлоратраніліпрол (Кораген) застосовують від початку масового літання імаго до початку відродження личинок. При цьому оптимальним рядком внесення є період масового відкладання яєць стеблового метелика та бавовняної совки.

На кукурудзі рекомендується використовувати 2-3-х компонентні інсектициди як більш ефективні: Апліго (хлорантраніліпрол, 100 г/л, лямда-цигалотрин, 50 г/л), Протеус (тіаклоприд, 100 г/л + дельтаметрин, 10 г/л) , Рімон Фаст (новалурон, 50 г/л + біфентрин, 50 г/л), Канонір Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л), Коннект (імідаклоприд, 100 г/л, бета- цифлутрин, 12,5 г/л), Данадим Мікс (диметоат, 400 г/л, гамма-цигалотрин, 4 г/л), Борей® Нео (альфа-циперметрин, 125 г/л, імідаклоприд, 100 г/л і клотіанідін, 50 г/л). Можна застосовувати 1 компонентні: Кораген (хлорантраніліпрол, 200 г/л), Белт (флубендіамід, 480 г/л), Ланнат (метоміл, 200 г/л), Каратель (лямбда-цигалотрин, 50 г/л), Децис® 100 (дельтаметрин, 100 г/л), Вантекс (гамма-цигалотрин, 60 г/л).

Проти гусениць старших вікових груп високу ефективність забезпечують суміші фосфорорганічних препаратів із піретроїдами. У лютому 2020 вступили в силу зміни в законодавстві Європейського союзу, що стосуються заборони використання інсектицидів з діючими речовинами хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Хлорпирифос – високотоксичний, зберігається в ґрунті до 2 років, накопичується в організмі, передається з молоком немовляті і викликає різні патології, каліцтва. З жовтня 2020 року в країни ЄС не поставляються сільськогосподарські культури і продукти їх переробки із залишками хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг.

На тлі запропонованої системи захисту від бур'янів та шкідників, важливо підкреслити, що недорогим методом контролю розвитку стеблового метелика та бавовникової совки у посівах кукурудзи є біологічний підхід за допомогою трихограми. Застосування трихограми дворазово доцільно на початку літа імаго, якщо в пастку потрапляє 2-3 метелики на добу: 100 тис.шт./га і потім через 12 днів повторно. Цей період для стеблового метелика зазвичай починається з 3 декади червня до кінця 2 декади липня при формуванні 12 листків, появі волоті та відкладення яєць самками, а для другого покоління бавовникової совки – 1-2 декади серпня під час молочної стиглості. Однак дуже важливо провести внесення трихограми в перші два тижні льоту шкідника. Перше внесення трихограми потрібно проводити на початку літа та яйцекладки (пошук яйцекладок проводять через 3-4 дні від початку літа), друге – через 5-7 до 12 днів.

Найчастіше на кукурудзі використовують ентомофаг –Trichogramma evanescens (мал. 1). Період внесення трихограми визначається появою шкідників. Сигналом для розселення ентомофага трихограми є відловлені в попередньо розміщені світлові пастки особини стеблового метелика, візуальні спостереження за посівами та облік шкідника. Протягом п’яти календарних днів після появи перших метеликів у світлових пастках слід обстежити посіви кукурудзи. Якщо спостерігається масовий літ метелика (3-5 особин за ніч) або було знайдено перші яйцекладки стеблового метелика – протягом наступних двох календарних днів необхідно почати внесення трихограми.

Випуск трихограми проводять у два етапи: перший – при масовому льоту або на початку яйцекладки (якщо такі знайдені), другий – через 7-8 днів після першого внесення. Розселення трихограми здійснюється в ранкові (з 5:00 до 10:00) або вечірні (з 18:00 до 22:00) години, або всю ніч за допомогою БПЛ в температурних межах +18 +28^оС у теплу, безвітряну погоду.

У природних умовах трихограма без харчування живе 2-4 дні, з харчуванням нектаром – в середньому до 15 днів. Розвитку, розмноженню й активності трихограми сприяє температура в межах від +18^оС до +30^оС і відносна вологість повітря від 60 % до 95 %.

Трихограма світлолюбива, вона особливо активна при сонячному освітленні, проте, уникає прямих сонячних променів. По рослині вона переміщається «пішим ходом» і робить короткі перельоти. Протягом одного покоління шкідника-господаря трихограма здатна розселитись в радіусі до 30 м. Дорослі особини харчуються нектаром рослин і росою.

За сезон може розвиватись від 8 до 12 поколінь трихограми. Постійного господаря не має. Навесні відроджується раніше своїх господарів і частіше гине через відсутність яйцекладок шкідника.

При зберіганні в холодильнику необхідно дотримуватись температурних показників +3 +5^оС і вологості повітря 85%. Термін зберігання біопрепарату в таких умовах може досягати 2-3 тижні без втрати якості. Матеріал, що використовується як наповнювач при авіа розселенні – манна крупа.

Моніторинг шкідників займає важливе місце в захисті вирощуваної кукурудзи. За його результатами приймається головне рішення про призначення або відміну захисних заходів за критерієм економічного порога шкідливості. Мета моніторингу – прогноз та ухвалення рішення.

Моніторинг нічних лускокрилих за допомогою світлодіодних гібридних пасток та відстеження циклу сонячної активності допомагає в прогнозуванні шкідливості стеблового метелика, бавовникової совки та багатьох інших шкідників (мал. 2). Це дозволяє скоригувати захист від цих шкідників та моніторинг. Для цього дуже важливо розуміти цикл розвитку шкідників та критичні фази культурних рослин, при яких найбільш небезпечний шкідник, та найбільш чутливі їх стадії до інсектицидів.

Найбільш зручним методом моніторингу нічних лускокрилих є світлодіодні гібридні пастки, що позбавлені недоліку, пов'язаного з феромонними пастками, а також польові обходи полів та огляд рослин на кладку яєць та пошкодження гусеницями (мал. 3). На відміну від стеблового метелика, який відкладає яйця черепицею, купками по 15-20 штук на нижню сторону листя кукурудзи (мал. 5), бавовняна совка їх розносить в основному по 1 на листя, нитки качанів, волоті (мал. 4). По світлових пастках можна моніторити появу та розвиток лускокрилих шкідників на полях. Також можна виставляти в посівах кукурудзи феромонні пастки для проведення порівняння ефективності обліку шкідників різними типами пасток. Потрібно розуміти, що у феромонних пастках використовують статеві феромони, якими самки заманюють самців. Через це у феромонні пастки можуть потрапляти лише самці стеблового метелика, які не відкладають яйця, а лише спаровуються із самками. Також треба враховувати, що у популяціях відсоток самок і самців може бути різним із переважанням тих або інших.

Пропоновані в даний час феромонні пастки для відлову стеблового метелика та бавовникової совки не підходять або частково підходять за складом статевого феромону до існуючих рас шкідників. Через це цей тип пасток не якісно ловить метеликів. За ними важко об'єктивно оцінити роки кількості самок, які тільки й відкладають яйця, оскільки феромони, що стоять у пастках, залучають виключно самців.

Важливо при моніторингу світловими пастками серед різних видів метеликів визначити і підрахувати кількість шкідників (стеблового метелика, бавовняної совки) за певний проміжок часу (1-3 дні) для визначення економічного порога шкідливості (ЕПШ). Актуально також визначити та підрахувати кількість самок стеблового метелика, бавовняної совки, які й відкладають яйця.

Часто агрономи не можуть визначити серед різного виду уловлюваних метеликів лише самок стеблового метелика та бавовняної совки. У стеблового метелика виражений статевий диморфізм: самці в середньому дрібніші і пофарбовані темніше від самок (мал. 6, 7). Самки більші розміром, знизу крила біло-жовті, або світлого коричневого відтінку. Передні крила самця коричневі, із характерною світлою полосою по зовнішньому краю й темною плямкою в середній частині переднього краю. У бавовникової совки самці світліші від самок (мал. 8, 9).

Економічним порогом шкідливості для застосування інсектицидів вважається, якщо за три доби відловлено більше 25 метеликів на феромонну або світлодіодну пастку, а за добу – 8 шт. Поріг економічної ефективності використання інсектицидів від стеблового метелика та бавовникової совки становить від 10 гусениць на 100 рослин (більше 10% уражених рослин), або, за деякими даними, 20-30 гусениць на 100 рослин (2-3 гусениці на 10 рослин). Для стеблового метелика цей поріг визначається при появі волоті, а для бавовникової совки 1 покоління – у фазі 12 листя та молочної стиглості для 2 покоління шкідника.

Інтенсивність яйцекладки стеблового метелика, поява молодих гусениць визначається при огляді листя в 10-20 рослин по діагоналі поля. Порогом шкідливості вважається 18-20% рослин із кладками яєць. При виході з яєць гусениць молодшого віку сигналізують про потребу проведення захисних заходів. Поріг шкідливості бавовняної совки становить 20 штук яєць на 100 рослин.

Початок відродження гусениць кукурудзяного метелика першого віку з яєць зазвичай відбувається у фазі листової вирви. Живлення на кукурудзі здійснюється на згорнутих спіраллю частинах листя всередині листової вирви. Гусениці стеблового метелика першого віку в'їдаються в черешки листя, стебла, ушкоджують волоті кукурудзи, заповзають в обгортку качанів, ушкоджуючи їх. У середньому віці гусениці в стеблах вигризають ходи і порожнини з отворами, що відкриваються назовні. Типовою ознакою пошкодження є бурове борошно, що висипається з прогризених отворів. Більшість гусениці метелика харчуються приховано, проробляючи ходи з отворами всередині стебел. Пошкодження стебловим метеликом визначають за наступною шкалою: при пошкодженні до 25% стебел – пошкодження слабка, 25-50% – середня, 50-75% – сильна, понад 75% – дуже сильна.

На мал. 10 показано пошкодження яйцекладки стеблового метелика трихограмою.

Найбільша шкідливість гусениць бавовникової совки відзначається під час наливу зерна наприкінці качана (мал. 11). Пошкоджені совкою рослини вражаються переважно грибковими захворюваннями: пухирчастою сажкою і фузаріозом качанів.

Сергій Хаблак, агроном, доктор біологічних наук
тел.: (066) 442-66-08