Бізнес на кизилі: плюси, мінуси та «підводне каміння»

Однією із таких культур може стати кизил – його уже почали активно вирощувати на Житомирщині, Вінниччині та Миколаївщині. Фермери, які вклались у цю культуру, переконують, що роблять це не дарма – кизил може в умовах України плодоносити понад 100 років, тож має великий потенціал і експортне майбутнє.

Слід сказати, що про кизил українці знають замало, а дарма. Цікаво, що найбільша промислова плантація кизилу у Європі знаходиться саме в Україні. Закласти у 2013 році велику плантацію площею у 14,5 га у селі Нове, Токмацького району Запорізької області, ризикнув український фермер Сергій Ольшанський.

А розпочалась його любов до кизилу достатньо випадково. Він успішно вирощує польові культури – соняшник, пшеницю, ячмінь тощо, але на частині орендованих ним паїв росли старі сади – вишні, горіхи, яблуні, сливи. Втім, вони давали настільки мало врожаю, що ці землі практично були збитковими. Можна було дерева просто викорчувати, і розорати поле під зернові, але він вирішив вчинив по-іншому – почав підшуковувати варіанти найбільш рентабельних садових культур. Звернув увагу на кущ кизилу, який ріс на присадибній ділянці – він гарно квітнув жовтими квітами і був не примхливим. Почав багато читати і з’ясував, що кизил, як правило, є дикоросом, але його культивують аматори-садівники у багатьох європейських країнах. Садівники його багато вирощують в Італії, Франції, Польщі, Чехії, Словаччині, Іспанії. Сергій переконує, що вподобав кизил за його високі смакові, харчові та лікарські властивості, що зумовлені наявністю в плодах пектинових речовин, глюкози й фруктози, що легко засвоюються, вітамінів, мінеральних солей – заліза, калію, кальцію, фосфору, магнію, які допомагають людям із захворюваннями серцево-судинної системи. Особливе значення мають біологічно активні речовини: катехіни, антоціани, флавоноли, так звані Р-активні сполуки. Вони нормалізують проникність і еластичність стінок кровоносних судин, запобігаючи склерозу, підтримують нормальний кров’яний тиск, а вітаміну С у кизилі більше, ніж навіть у смородині чи лимоні. Саме ці якості кизилу і стали драйвером, аби спробувати не тільки вирощувати і продавати свіжі ягоди, а й робити на їх основі соуси, компоти, варення, тощо. У результаті експериментів Ольшанський заснував свою торгову марку Famberry. Сьогодні тут активно роблять з кизилу не лише традиційні, а й унікальні продукти. Приміром, придумали перші у світі кизилові снеки – дропси. Це сублімований продукт, який складається з суміші кизилу, йогурту та меду.

– «У планах також виробництво сушеного кизилу – вже придбана машина для видалення кісточки. В цьому році з нового врожаю будемо робити сушений кизил і цукати. Інший напрямок, який освоюємо, – це алкогольні напої на кизилі. «Перша Закарпатська Палінчарня» в Ужгороді першою отримала ліцензію на виробництво фруктового дистиляту, і в цьому році ми почали з ними співпрацювати. Уже з нашого кизилу зроблений дистилят, і настоянка через 1,5-2 місяці з'явиться в продажу», – ділиться новинами Сергій Ольшанський. Крім того господарство отримало органічний сертифікат на свою продукцію і успішно продає саджанці по всій Україні.

Рости кизил може більше 100 років, не вибагливий до ґрунтів, не потребує обрізки, обприскувань – здавалось, це ідеальна рослина. Проте, як і у будь-якому бізнесі, не обходиться без «але». Ольшанський розповідає що бути «кизиловим першопрохідцем» йому достатньо важко – адже бракує інформації про культуру і технологію її вирощування, потрібно було вчитись на своїх помилках і, звичайно, ризикувати. Господар пригадує як сім років тому коли він викорчував сад, пробурив свердловину, облаштував краплинне зрошення, придбав у кримському розпліднику Волкова перші 10,5 тис. саджанців кизилу все виглядало дуже оптимістично.

– «Обрали сорти відповідно до місцевого клімату і зупинили свій вибір на трьох: Володимирський, Михайлівський і Семен. Саджанці привезли в листопаді, чимало з них – з голим корінням, хоча за технологією вони повинні бути в землі під час пересадки. Посадили кизил наприкінці листопада. Партія була великою, продавець обіцяв супроводжувати плантацію та надавати консультації. Втім, відразу після укладання угоди і отримання грошей, Волкова і слід пропав. А далі відбулась сумнозвісна анексія Криму, тож довелось набувати практичного досвіду вирощування кизилу самотужки», – каже голова господарства.

Виявилось, що придбаний у розпліднику посадковий матеріал був далеко не ідеальним – частина саджанців була заражена вірусами, тож майже 1,5 тис саджанців було втрачено. І тільки набагато пізніше фермер зміг відновити свій кизиловий сад. Сьогодні у господарстві уже висаджено 15 тисяч рослин кизилу з ягодами червоного, жовтого та коралового кольорів. Це 23 сорти – одна з найбільших колекцій у світі. Кизил у саду Famberry висаджений за схемою 3х4 метри: 830 дерев на 1 гектар. Загущену схему обрали навмисно, щоб отримати інтенсивний сад. Саджанці, розмножені способом окулірування, вступають у плодоношення на 2-3-й рік, а у повне плодоношення – на 5-6-й рік. Рослина медоносна, запилюється не тільки бджолами, а й іншими комахами.

– «Не варто думати, що ці рослини не хворіють. Вони таки хворіють, і тому потрібно вчасно вживати профілактичних заходів, а ще, кущам у промислових посадках потрібна обрізка. Без неї кизил виросте деревом заввишки 6-7 м, тоді без драбини всього врожаю не збереш, тож потрібно обрізати і формувати рослину у вигляді куща», – радить фермер.

Тих хто хоче займатись кизилом, він переконує, що головна умова – високий рівень агротехнології. По-перше, потрібно якісно підготувати яму під посадку саджанця – тоді рослина не потребуватиме підживлення 5-6 років. Глибина і діаметр – 50-60 см. Якщо ґрунт піщаний або надто легкий, для затримання вологи на дно закладається шар глини (5-7 см). Далі потрібно засипати суміш – перегній і не багато торфу. Висаджувати кущ обов’язково на невеличкий горбок, при цьому кореневу систему слід розправити. Фінальний етап – полив: 20-30 літрів води. Крім того, щоб рослина добре вкорінилася, варто дещо вкорочувати надземну систему – гілки. До речі, міжряддя можна не просто доглядати, а й мати додатковий прибуток. Йдеться про вирощування ще однієї культури в міжряддях кизилового саду, доки він ще молодий – приміром, овочів чи ягід.

Тим не менше, кизил –вдячна культура. Уже зараз у господарстві щороку збирають більше 10 тонн ягід. Господар не зупиняється на досягнутому та хоче збільшити свої кизилові володіння до 16 га. І переконує – саме кизил дає йому сили на нові звершення.

Ірина ГЛОТОВА