COVID-трансформація: як покращити становище бізнесу в часи пандемії.

Чи не найбільше негативний вплив коронакризи відчують усі сільгоспвиробники, позаяк очікується зниження купівельної спроможності громадян. Приміром, німецькі економісти вже прогнозують найбільшу з повоєнних часів рецесію – від 8 до 10% протягом 2020 року. І якщо, приміром, у США компенсація втрат фермерам склала близько 16 млрд доларів, то українські виробники можуть про бодай якісь відшкодування хіба мріяти. Це означає, що шукати ефективні рішення для оптимізації витрат та підтримання свого бізнесу на «плаву» доведеться самотужки. Як правильно діяти та на які аспекти діяльності звернути увагу?

ІННОВАЦІЇ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ

Спершу промовистий факт – згідно з даними Національ-ного наукового центру «Інститут аграрної економіки», світова економічна криза, погіршення ситуації, синергія наявних та нових негативних чинників, зокрема: погіршення фінансового стану підприємств, зменшення реалізації інвестиційних проектів в агропромислове виробництво, та пандемія COVID-19 призведе до зниження обсягу інвестицій в Україні мінімум на 15-20% – до 1,6-1,7 млрд. дол. США. Тобто, інвестувати в розвиток агробізнесу будуть ще менше, ніж раніше.

Закономірно, що агросектор сильно відчуває наслідки карантину, оскільки польові роботи, посівна, підготовка до сезону або вхід у сезон навряд чи зазнають змін; це ті процеси, у яких почерговість змінити нереально. Що ми наразі й бачимо. Утім, зрозуміло, що життя колишнім уже не буде, тому ті господарства, які зможуть саме в цей момент, у момент карантину, в момент кризи змінити щось у своїх бізнес-процесах і навчитися працювати по інших правилах і стандартах – мають набагато більше перспектив.

Якщо раніше ви думали, чи потрібні інновації в господарюванні, то на сьогодні це вимога часу. Експерти переконують, що поточний і наступні роки дуже хороший час для впровадження інновацій, оскільки багато рішень пропонуються за спеціальними умовами, значно дешевше звичайної вартості або взагалі безкоштовно. Зараз хороша можливість для тих, хто давно хотів, але вагався, почати втілювати інновації на зовсім інших умовах.

Зрозуміло, що фермери, а надто йдеться про маленькі господарства, будуть більше думати про виживання. Але в цій площині чимало залежить від менталітету кожного конкретного бізнесмена: певні з них можуть побачити порятунок свого бізнесу й перехід на новий якісний рівень саме в інноваціях – шляхом оптимізації витрат, автоматизації процесів, підвищення рентабельності свого бізнесу.

Але це – теорія, і поки що таких «свідомих» фермерів в Україні суттєво менше. Понад половина господарств, ймовірно, працюватимуть по-старому, оскільки вони звикли й будуть проводити оптимізацію свого бізнесу за рахунок скорочення витрат: персоналу, велику частину робіт проводитимуть самостійно, або ж братимуть людей на аутсорс чи виключно з початку сезону. Це час економії на всьому, а тим більше – поставлять на «стоп» інвестиції в оновлення підприємств. Ті програми впровадження інновацій, які були узгоджені й закладені в бюджет компаніями ще в минулому році або на початку поточного року до оголошення карантину – будуть виконуватися в запланованому обсязі, а от далі – повна невизначеність. Тема будь-яких нововведень наразі буде закрита, бо основні їхні думки зараз зайняті іншими питаннями, а інновації десь там в дальньому чекатимуть своєї години.

І якщо з фермерством усе зрозуміло, то обслуговуючі компанії, які безпосередньо не виконують роботи, є постачальниками чи надають певні послуги агросектору – карантин переживатимуть ще важче. Ймовірніше, частина з них працюватимуть лише сезонно, можливо, вони будуть надавати ці ж послуги не так оперативно або в меншому обсязі.

Така ситуація не зможе не відобразитись на ресурсах компаній агросектора. По-перше, агрокомпанії почнуть думати про те, що потрібно починати працювати по-іншому; по-друге – саме карантин, причому не лише в нашій країні, а й у ЄС, може стати важливим стимулом для того, щоб сільгоспвиробники – причому не лише великі агрохолдинги – могли посісти виграшні позиції на міжнародному ринку.

Поки що вимоги до карантину, принаймні за офіційними даними, не настільки масштабні, як у Європі, тому в наших аграріїв набагато більше можливостей для роботи. Через проблеми з Китаєм та постачанням продукції звідси перерозподіл ринку виглядає дуже реалістичним. Відповідно,

для нас це означає більші можливості отримати ефективний результат за підсумками сезону та вийти з експортом на міжнародні ринки.

Існує ще один чинник, що може стати ключовим у швидкості трансформування бізнесу. Оцінюючи перспективи українського бізнесу в умовах пандемії, слід враховувати, що він давно навчився працювати при перманентній політичній та економічній нестабільності й невизначеності. Українські керівники звикли ставати піонерами необхідних змін у своїх компаніях і галузях, діючи таким чином на випередження. Це дає підстави вважати, що відновлення бізнесу й перехід його в нову фазу розвитку відбудеться швидшими темпами, ніж, скажімо, у європейських країнах.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ

У вас ще немає сайту, Linkedin безлічі робочих груп та всіх месенджерів для комунікації в телефоні? Ви все ще не проводите наради в Skype та Zoom? Тоді ви точно не живете в часи коронавірусу. Справді, напевно, комунікація, яка серед аграріїв завжди була пряма (особисте спілкування, зустрічі) зараз перейде в більш діджитальну площину: месенджери, комунікатори, якісь засоби для проведення конференцій тощо, і це неминуче. Цифрова трансформація бізнесу й суттєва зміна навичок співробітників були актуальними вже давно. Однак пандемія COVID-19 і викликані нею обмеження скоротили період цих змін, змусивши компанії в прискореному режимі перебудовувати свої бізнес-процеси. Логічно, що це спричинило зміну пріоритетів керівників бізнесів як у світі, так і в Україні й оголило низку нових проблем для майбутнього бізнесу.

CEO глобальних компаній припускають, що трансформація бізнесу через пандемію призведе до радикальної зміни підходів як до роботи з людським капіталом, так і до зміни необхідних навичок співробітників.

Бізнесу зараз потрібні люди, які можуть упроваджувати в компаніях цифрові технології, працювати в цифровому форматі один з одним, з клієнтами й постачальниками, робити додану вартість продукту чи технології.

Згідно з опитуванням компанії KPMG, 42% українських керівників (69% – у світі) планують скорочувати офісні площі і вводити дистанційну роботу для частини співробітників після закінчення пандемії.

Як мінімум, це стане новою нормою й призведе до перегляду кваліфікаційних вимог до персоналу. Частина навичок і професій застаріють, втратять актуальність і залишаться в минулому. Але й інша сторона медалі – подальша діджиталізація – суттєво розширила потенційний кадровий резерв, і компанії активно змінюють стратегії найму й плановані формати роботи.

СТРАТЕГІЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ

Зрозуміло, що багато бізнесменів не зможуть уникнути значних збоїв у діяльності під час епідемії COVID-19, і це позначиться на ефектності бізнесу. Першими під удар кризи потрапили підприємства, що працюють з Китаєм – вони почали відчувати серйозні проблеми з поставками. Сьогодні кризою охоплена і Європа, і США, де все більше компаній стикаються зі збоями в роботі й спостерігають зміну споживчого попиту,

особливо в таких галузях, як виробництво споживчих товарів, роздрібна торгівля, промисловість.

Для того, щоб вижити в кризу, бізнесу необхідно взяти до уваги наступні стратегії:

1. Відстежувати короткострокову ліквідність. Компаніям необхідно впровадити процедуру моніторингу короткострокових грошових потоків, щоб мати можливість вчасно спрогнозувати їх скорочення й ужити оперативні заходи. Необхідно також підвищити ефективність управління оборотним капіталом, особливо в частині стягнення дебіторської заборгованості та контролю запасів. Крім того, для скорочення циклу оборотного капіталу важливо шукати нестандартні рішення й діяти на випередження. Особливу увагу слід приділити регулярній взаємодії з постачальниками, щоб вчасно помітити потенційні ризики.
2. Оцінювати фінансові та операційні ризики й швидко на них реагувати. Господарствам необхідно відстежувати ознаки зростання прямих витрат і рентабельність, щоб за необхідності швидко почати переговори щодо перегляду договорів. Ті, хто не відреагує вчасно або не зможе переглянути домовленості, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, що загрожують довгостроковими наслідками.
3. Відстежувати фактори, які можуть вплинути на споживачів, постачальників, підрядників і партнерів. Зокрема, можна провести свого роду стрес-тестування бізнесу постачальника першого і другого рівня, які можуть потрапити під удар кризи. І, нарешті, слід пам'ятати про те, що ризики знецінення активів можуть не лише погіршити стан усього балансу, але й призвести до порушень обмежувальних умов договорів з банками та іншими кредитними установами.
4. Вивчити альтернативні варіанти ланцюжка поставок. Компаніям, які закуповують запчастини та сировину на іноземних ринках, слід задуматися про пошук альтернатив. Компанії, які закуповують товари в міру виникнення потреби або мають неформальні домовленості з різними постачальниками послуг, зокрема, логістичними, повинні бути готові до можливих проблем із поставками як під час кризи, так і після неї в зв'язку з потенційним стрибком попиту.

УВАГА ДО БЕЗПЕКИ ПЕРСОНАЛУ

Як уже було сказано, увага до персоналу та його здоров’я й комфорту на сьогодні є одним із необхідних етапів трансформації бізнесу. Фермери також зіштовхуються з проблемами через брак персоналу. Керівні принципи самоізоляції й соціального дистанціювання уповільнюють вибір місць роботи, а національні обмеження порушують звичайний міжнародний потік робочої сили в галузі. Німеччина та Австрія зробила виняток, щоб дозволити тисячам румунських та польських робітників прилетіти для допомоги зі збиранням урожаю полуниці й спаржі. У Великобританії також була запущена кампанія «Нагодуй націю», щоб спонукати домашніх працівників ліквідувати будь-які трудові прогалини, щоб уникнути харчових відходів. І поки в Україні на національному рівні жодних рекомендацій щодо збереження здоров’я персоналу компаній так і не було зроблено, ці проблеми також лягають на плечі роботодавця. При чому дбати потрібно буде як про фізичне, так і моральне здоров’я в колективі. Люди чекають реально діючих інструкцій від роботодавців, громадських і політичних діячів. Відкритий і прозорий діалог допоможе знизити загальне напруження, підвищити згуртованість і в результаті забезпечити нормальне функціонування бізнесу.

Компанії можуть вжити ряд заходів, наприклад, увести або розширити режим гнучкого робочого графіка й знайти інші можливості, щоб дозволити співробітникам працювати з дому й бути в безпеці. Залежно від галузі можна переформувати команди та перерозподілити ресурси, а також розробити заходи щодо захисту персоналу й створення безпечних умов праці. Крім того, можна організувати регулярні розсилки, щоб тримати співробітників у курсі поточної ситуації та рішень, прийнятих на рівні уряду й органів охорони здоров'я. Це допоможе персоналу й організації пережити кризу.

Важливо знайти баланс, щоб підтримати поточну діяльність за нових умов із мінімальними втратами для бізнесу. Якщо характер роботи не дозволяє персоналу працювати з дому або перейти на гнучкий графік у зв'язку з необхідністю залишатися на робочому місці або взаємодіяти з клієнтами, слід вжити заходів щодо запобігання розповсюдженню вірусу.

Ще раз наголосимо, що прямий і регулярний діалог може стати хорошим фундаментом для трансформації діяльності та отримання поточної підтримки від споживачів, працівників, постачальників, кредиторів, інвесторів і регуляторів.

Компаніям слід своєчасно інформувати споживачів про можливі збої в постачаннях товарів та послуг. Украй важливо мати відкриті канали комунікації на випадок невиконання договірних зобов'язань внаслідок збою виробництва або поставок, щоб вчасно поінформувати контрагентів про затримки чи настання обставин непереборної сили. Такі дії на випередження допоможуть уникнути штрафних санкцій за невиконання зобов'язань перед споживачами. Необхідно постійно залишатися на зв'язку з постачальниками товарів і послуг, щоб бути готовими до можливих збоїв у зв'язку з епідемією COVID-19, розуміти їх тимчасові рамки й мати можливість швидко знайти альтернативні варіанти.

Не виключено, що може знадобитися аналіз кредитних договорів, невиконання яких пов'язане з особливими ризиками. Також важливо уникнути формальних порушень умов. Завдяки своєчасним заходам можна підготувати ґрунт для переговорів із кредиторами щодо перегляду умов або рефінансування заборгованості.

СПОЖИВЧІ ТРЕНДИ

Звичайно, найбільш негативний ефект COVID-19 – це падіння доходів населення, що спричинило скорочення попиту на порівняно більш дорогі категорії продукції: охолоджене безкісткове м'ясо, рибу й морепродукти, шоколад, а також свіжі овочі й квіти. Особливо сильно скоротилася маржинальність тепличного бізнесу (з 15-20% практично до нуля в більшості країн Європи) через рекордно низькі закупівельні ціни на тепличні овочі в торгових мережах. Таким чином, при трансформації бізнесу потрібно обов’язково враховувати зміну споживчих уподобань.

Пандемія призвела до деяких змін у споживчих звичках і українців, і в країнах ЄС. Наприклад, у Великобританії в останній рік на 30% зріс попит на борошно. Це пов'язано з тим, що люди, які застрягли вдома, дедалі частіше звертаються до домашньої випічки. У той же час французькі та німецькі покупці все частіше купують більше екологічно чистих продуктів харчування, а показники продажів продуктів органічного походження зараз на піку популярності. Адже люди прагнуть вести максимально здоровіший спосіб життя. Деякі частини харчової промисловості отримують вигоду від мінливих звичок споживання. Наприклад, продажу апельсинового соку в США, які поступово знижувалися, різко зросли на 38% у порівнянні з торішніми показниками.

Цікаві тренди бачимо в м'ясній галузі – зміщення попиту з продукції глибокої переробки до звичайного й більш дешевого м'яса. Виграють свинина і курятина, а споживання яловичини, навпаки, скоротиться й падатиме надалі. Асортиментні зміни відбулись не в наслідок появи коронавірусу, який лише послужив каталізатором процесу. Останні 50 років людство й так ішло до раціоналізації, оптимізації витрат на одиницю корисного білка. Найдешевшим білком виявився бройлер, саме частку його споживання країни всього світу поступово збільшували, а найдорожчі й невигідні дорогі види м'яса – ті, що отримані від ВРХ. Люди починають переглядати свій раціон, більш уважно ставитися до витрат. Акцент буде зроблено на ті продукти, які можна закуповувати про запас і рідше ходити в магазин, що знижує ризик зараження. Зараз цей фактор також буде враховуватися покупцями.

Однак негативний вплив епідемії триватиме в силу дії кількох чинників. По-перше, триває скорочення доходів населення і погіршення прогнозів по них. По-друге, населення переходить до ощадної моделі поведінки, яка передбачає, зокрема, скорочення витрат на продукти харчування. По-третє, розвивається тенденція зміщення попиту в бік продукції низького цінового сегмента. Це, безсумнівно, надає підтримку м'яса птиці в цілому, але всередині категорії відбувається перерозподіл попиту.

Підсумовуючи скажемо, що компанії можуть отримати безліч уроків, які принесуть користь і після кризи, якщо вони комплексно проаналізують свої дії у відповідь. При прийнятті рішень агропідприємствам потрібно орієнтуватися на те, що криза коли-небудь закінчиться. Після її завершення стане ясно, які компанії володіють достатньою гнучкістю й стійкістю, щоб ефективно трансформувати бізнес-стратегію й досягти процвітання в майбутньому. У довгостроковій перспективі необхідно буде повернутися назад й оцінити ефективність діяльності керівництва та ініціатив під час кризи. Важливо також проаналізувати, на яких припущеннях будується ланцюжок поставок та інші ключові елементи бізнесу, які опинилися під найбільшою загрозою через епідемію.

Ірина Золотарьова