Де зберігатимемо зерно наступного врожаю

Тому вперше, мабуть, за дуже багато років, одним із найважливіших завдань для власників господарств, стане організація цілодобової пильної охорони полів. Як ми мали змогу зрозуміти із попередніх «подвигів» рашистів в Україні, вони отримали пряму вказівку будь-за-що підірвати аграрний потенціал України. Цим і пояснюються спалена сільгосптехніка, розстріляні корівки на фермах, і навіть розпороті мішки із зерном у приватних господарствах.

Очевидно, що ті, хто займався наведенням ракет на мирні міста і села України, отримає завдання шкодити інфраструктурі нашої країни усіма можливими способами. І не виключено, що підпалювати поля із дозрілим зерном. Тому надзвичайно важливо організувати надійну охорону полів зі збіжжям.

Не менш важливо вже сьогодні повністю підготуватися до жнив. Це означає, що слід придбати потрібний запас пального, а також заздалегідь здійснити технічне обслуговування збиральної техніки. Ми не виключаємо, що її гостра нестача за нинішніх умов спонукає окремих фермерів повернути до життя на один-два сезони старі комбайни, що іржавіють на машинних дворах. Адже для «Ниви» чи «Дона» знайти необхідні комплектуючі значно легше, аніж на нові імпортні машини. Та й відремонтувати їх можна безпосередньо у господарстві. Звісно, що це – варіант такий собі, але якщо є змога тимчасово використати старі комбайни, то краще це зробити. Хтозна, як проходитимуть жнива і чи вдасться вчасно та повно зібрати зерно. Кожна зібрана тонна збіжжя матиме неабияке значення.

Ще більш гостро постає питання зберігання вирощеного врожаю. Адже за деякими даними, станом на квітень місяць в зерносховищах та на складах вітчизняних господарств зберігалося щонайменше 20 мільйонів тонн нереалізованого зерна. Морські порти України, як відомо, поки що заблоковані кораблями рашистів. Відповідно, обсяги експорту зерна знизилися в десятки разів, і дуже складно це все буде продати за кордон, використовуючи винятково залізничний транспорт.

Додамо до цього і те, що частина великих зерносховищ в той чи інший спосіб пошкоджені рашистами, а тому не зможуть приймати зерно. Коли господарства почнуть збирати зерно нового врожаю, то на фоні залишків із минулого року, це може спричинить справжній інфраструктурний колапс.

Відповідно, багатьом фермерам доведеться згадати ще дідівські способи тимчасового зберігання зерна, а також терміново освоїти сучасні технології. Інакше зібрану пшеницю та кукурудзу просто не буде куди подіти.

Нагадаємо, що за колгоспних часів тимчасове зберігання зерна здійснювалося в буртах і траншеях.

Бурти, або ж зберігання насипом – це очевидно непрактична форма зберігання зерна. За такого способу зерно майже зовсім не убезпечено від впливу негативних чинників навколишнього середовища та проникнення в нього шкідників, і власне контроль процесу самонагрівання всередині бурта утруднений.

Своєю чергою, траншейний метод зберігання зерна небезпечний ще й тим, що, крім перерахованих вище недоліків, зерно досить швидко перетворюється на силос.

Тому обидва ці «дідівські» способи зберігання зерна усіма визнаються як вкрай непрактичні і можуть бути використані лише тоді, коли більше не існує жодних варіантів.

Серед більш сучасних способів донедавна був найпоширенішим кільцевий (або тентовий) тип сховищ. Втім, сьогодні дедалі більшого поширення набуває спосіб зберігання зерна у поліетиленових рукавах.

Саме так – дуже непоганим варіантом може стати зберігання зерна в поліетиленових біг-бегах, або ж спеціальних мішках. Спеціальні зернові мішки або рукави для зерна – це сучасний спосіб тимчасового зберігання зерна у полі або на складі у досушеному стані. Система збирання зерна в такі рукави дозволяє прямо на полі при зборі врожаю закласти його на тимчасове зберігання. Втім, закладання зерна на зберігання в полі несе за собою очевидні ризики, тому краще відвести під це частину території току чи якийсь інший майданчик із твердим покриттям та охороною. При цьому слід мати на увазі, що довжина рукавів може перевищувати 100 метрів, тому майданчик під них повинен бути доволі великим. У найбільших мішках можна зберігати по 600-700 тонн зерна.

Зазначимо, що такі рукави виготовлені з поліетилену і мають більше одного шару, що підвищує їхню міцність. Для закладки зерна в мішки використовується зернопакувальна машина, для розвантаження – вивантажувальна шнекова машина. Таке обладнання коштує чималих грошей, однак в Україні воно використовується доволі широко. Взагалі то дізнатися, де можна буде його орендувати чи недорого придбати можна буде у постачальника поліетиленових рукавів.

Зауважимо, що окрім зерна при використанні додаткового обладнання в мішках можна зберігати буряковий жом, сіно та силос.

Та, звісно ж, у такого способу є і свої нюанси. Тут назагал зерно можна безпечно зберігати впродовж 5-6 місяців. Далі потрібно ретельно стежити за його станом. Однак якщо зерно ідеально висушене, очищене, коротше кажучи, дороблене, то і проблем із ним не буде. Та слід враховувати, що при зберіганні в спеціальних поліетиленових рукавах зерно не може бути піддане ефективній обробці пестицидами: лише десять відсотків від усього обсягу зерна, що розташовується по краях, може бути протруєно.

Кільцеві або ж тентові сховища призначені для тимчасового зберігання великої кількості зерна (від кількох десятків до кількох тисяч тонн) безпосередньо у полі чи на току.

Перевагою таких сховищ є те, що вони можуть бути обладнані системою вентиляції для охолодження та підсушування зерна, а також обладнанням для завантаження-вивантаження зернової продукції.

Тентові сховища є збірною конструкцією з металевих кілець різного діаметра і висоти. Всередині кілець влаштовується настил із полімерних матеріалів, на який зсипають зерно на тимчасове зберігання. Зверху зерно закривається тентовим наметом.

Зазначимо, що від хлібних шкідників такі типи сховищ захищають дуже погано, тому бункери тимчасового зберігання рекомендується оглядати не рідше одного разу на два тижні. Вони розроблені для використання лише в зимові та осінні місяці, але з настанням весни потрібно обов'язково їх ліквідувати, перевозячи зерно на постійні пункти зберігання чи спродавши його.

Системи тимчасового зберігання вигідні тим, що дозволяють заощадити на послугах елеватора і допомагають зберегти зерно на місці збирання в тому разі, якщо його перевезення на елеватор або склад неможливе з якихось причин. І знову ж таки, якщо зерно банально немає куди подіти. Незважаючи на необхідність таких тимчасових укриттів, необхідно пам'ятати про їх вимушений характер і недоліки, які були перераховані вище.

Втім, на наш погляд, ефективно використовуватися можуть хіба що поліетиленові рукави для зберігання зерна на період до 6 місяців. До того ж вони коштують грошей, як і використання спеціального обладнання для завантаження/розвантаження сипучої маси. Відповідно, ймовірно краще було б використати ці кошти на щось більш довговічне. Наприклад, склепати простенький ангар із металопрофілю, у який можна зсипати від декількох сотень тонн до кількох тисяч тонн зерна, і мати змогу постійно контролювати його стан. Або ж «освіжити» якісь старі підлогові склади чи просто поремонтувати споруду, котра не використовується. У нас і досі таких повно, починаючи від старих гаражів і закінчуючи складами та коробками-недобудами радянських часів.

У всякому разі починати метикувати щодо того, куди подіти надлишкові партії зібраного врожаю, необхідно вже зараз. Наразі ми просто не знаємо, що буде із зерновою логістикою та елеваторною інфраструктурою в Україні в період жнив та після жнив. Адже, навіть, якщо ми завтра відкинемо ворога за державний кордон України, то для того, щоб запустити нормальну роботу портових потужностей на Чорному та Азовському морях потрібен буде час. І ось цей час фермерам потрібно протриматися, використовуючи різноманітні тимчасові та пристосовані зерносховища. Все буде Україна!

Євгеній СИДОРОВ