Фермерські елеватори переформатовують ринок

Ті ж фермери, у кого землі трохи більше, а відтак і ширші фінансові можливості, будують елеватори вже з прицілом співпраці з іншими хліборобами, зокрема, одноосібниками. Виробники елеваторного обладнання відзначають – серед їхніх замовників останні два роки зростає частка фермерських господарств.

Наприклад, компанія «Варіант Агро Буд» у 2020 році реалізувала 34 проекти з будівництва та реконструкції елеваторів в Україні. Як розповів в інтерв'ю для Elevatorisr.com керівник елеваторного напрямку Олексій Киба, найбільше замовлень було саме від фермерів.

У поточному 2021 році ця тенденція зберігається. Власні елеватори почали будувати десятки фермерських господарств у різних регіонах України. Зокрема, завод KMZ Industries у березні почав співпрацювати з невеликим елеватором у Житомирській області. Компанія готує до поставки на об'єкт зерносушарку Brice-Baker SCN 12/24 на альтернативному паливі. Устаткування введуть в експлуатацію в 2021 році, а потім встановлять ще й конусний силос з обсягом зберігання 500 тонн.

Той же KMZ Industries виготовляє обладнання для українсько-німецького фермерського господарства СП «Соняшний двір», що в селі Сиваківці (Вінниччина). Господарство замовило два конусних силоси ємністю по 533 м³ кожний.

На елеваторі СП «Соняшний двір» уже працює зерносушарка Brice-Baker SCN 12/24 продуктивністю 36 т/год. по пшениці при зниженні вологості з 20% до 15%, а також транспортне обладнання продуктивністю 50 т/год.

Додаткових два нових силоси ємністю 6 тис. тонн у 2020 році встановила на своєму зерносховищі агрофірма «Ольгопіль» на Вінниччині. Сьогодні елеваторна потужність підприємства складає 34 тис. т одночасного зберігання. З них 27 тис. тонн – силоси, 7 тис. тонн – підлогові склади, і 10-12 тис. тонн – складські приміщення без механізації.

Завод елеваторного обладнання «Югелеватор» встановив силоси на фермерському зерносховищі ФГ «Аркадія» в Миколаївській області. Там тепер є 4 силоси діаметром 7,3 м, місткістю по 500 тонн кожен. Підприємство зможе одночасно зберігати 2 тис. тонн зерна. Потужність транспортного устаткування становить 50 т/год.

Зазвичай першим кроком у будівництві невеликих фермерських зерносховищ є встановлення зерносушарки, потім до неї додають конусні силоси. А вже згодом, переважно на наступний сезон добудовують ємності для довготривалого зберігання.

Фермери з більшим банком землі споруджують уже повноцінні елеватори на 18-25 тис. тонн одночасного зберігання.

«Популярністю користувалися ємності об'ємом від 1500 тонн. Однак дрібні аграрії поступово переходять до більш містких ємностей. Замість 2-3 маленьких силосів вони все частіше встановлюють один – на 3-5 тис. тонн. Це дозволяє їм здешевлювати будівництво власних зерносховищ»,– розповідає керівник елеваторного напрямку «Варіант Агро Буд» Олексій Киба.

Як зазначає експерт з будівництва елеваторів Сергій Щербань, фермерські елеватори відрізняються від комерційних добовою потужністю в прийманні та відвантаженні зерна. Якщо на комерційних зерносховищах ці позиції намагаються посилювати, і збільшувати їхню пропускну спроможність, особливо в гарячий сезон, то на фермерських приймання та відвантаження йде в дещо розміреному режимі. У зв’язку з цим на фермерських елеваторах встановлюють транспортне обладнання також із меншою потужністю – від 50 до 150 тонн на годину.

Щоправда, як зазначає Сергій Щербань, іноді таке обладнання фермери встановлюють через нерозуміння, що ж таке елеватор і як він повинен працювати.

«Вони не відчувають повністю елеватор. Фермери «на ти» з тракторами, комбайнами та сівалками. І коли приїжджає до них менеджер з продажу цієї техніки, то йому не треба заглиблюватися у подробиці і пояснювати, як що працює, з технікою їм простіше. З елеваторами ситуація інша. Як правило, фермери розуміють, якою повинна бути ємність зерносховища, сушка й очищення. А коли починаєш питати, яку продуктивність вони очікують від того ж сепаратора або транспортного обладнання, або скільки збираються накопичувати, а скільки продавати відразу – це для них «темний ліс». Через це можуть виникати помилки при підборі обладнання та будівництві елеватора. Цілком імовірно, що якийсь не дуже чесний, або не дуже обізнаний менеджер від компанії виробника може запропонувати обладнання з меншою потужністю, аніж їм оптимально потрібно», – зазначає експерт.

Е ще один парадокс у будівництві фермерських елеваторів. Нерідко буває так, що фермери при виборі виробників елеваторного обладнання орієнтуються на свій досвід з покупки сільгосптехніки.

«Для фермерських елеваторів і для їхніх об’ємів зерна дуже добре підійшло б вітчизняне обладнання – особливо силоси. Українські виробники навчилися їх виготовляти, та й метал там якісний. Але вони віддають перевагу імпортному обладнанню. Питаю, чому? Як недавно пояснила мені одна з керівниць фермерського господарства, за роки роботи вона перепробувала чималу кількість комбайнів, тракторів та сівалок, і вітчизняна техніка її розчарувала. Тому вона не хоче мати справу з вітчизняними виробниками взагалі, бо не очікує від них нічого доброго. Хоча є винятки – у тендерах на поставку обладнання для фермерських елеваторів завжди присутнє українське очисне обладнання. Тут в аграріїв не великий вибір – або вітчизняні сепаратори, або сепаратори «Бюлер», які втричі дорожчі, та й за функціоналом не підходять фермерам», – розповідає про ситуацію на ринку Сергій Щербань.

Учасники елеваторного ринку вважають: наразі фермерські елеватори не складають конкуренцію комерційним. На це є кілька причин. По-перше, вони будують зерносховища з іншою метою – для власного зерна.

По-друге, як правило два з трьох фермерських елеваторів, що зараз будуються, не мають виходу на залізницю – що дає комерційним перевагу. Адже в будь якому випадку на комерційний елеватор привезуть зерно задля того, щоб завантажити його у вагони й відправити в порт. До того ж, як вже було сказано, фермери не планують швидке приймання зерна та відвантаження на своїх елеваторах, що також дуже важливо для трейдерів.

Окрім цього, саме на комерційних елеваторах акумулюються великі партії зерна. З такими елеваторами співпрацюють відразу кілька трейдерів, а це означає, що вони можуть запропонувати аграрію конкурентну ціну за зерно. Поки комерційні елеватори мають ці переваги, їм можна не перейматися щодо фермерських. Зараз вони швидше партнери, а не конкуренти.

«До того ж на фермерських є певні проблеми з кадрами. Хоч виробники обладнання й запевняють, що все може вирішити автоматизація, керувати всіма процесами повинні все ж досвідчені спеціалісти. Інакше ніяка автоматизація не допоможе, тому маємо багато прикладів, коли на елеваторах горять зерносушарки», – говорить Сергій Щербань.

ситуація швидко змінюється. І, як зазначають експерти, сьогодні вже майже немає сенсу комусь будувати елеватори без власних земель. Таким зерносховищам не вдасться добре заробляти, а якщо вони й зможуть «відвоювати» якусь партію зерна, то за допомогою «агресивної» закупівлі. Так чи інакше, але фермерські зерносховища змінюють правила гри на цьому ринку й не збираються зупинятись на досягнутому. Тому, як кажуть, далі буде.

Олена ВЕРЕДА