Готуємо насіння до весни

Лютий – це час для остаточної підготовки до посівної. Робота для дбайливого фермера знаходиться завжди – потрібно перевірити техніку, проінструктувати працівників та переконатися в наявності необхідного обсягу ресурсів для роботи (пального, добрив, насіння). Один із ключових моментів – це підготовка посівного матеріалу, зокрема, протруювання.

Звісно, що в ідеалі на складах повинні лежати вже готові запаковані мішки з протруєним у заводських умовах насінням. Це, мабуть, найкращий варіант, особливо, якщо ви впевнені, що оригінальний посівний матеріал укритий такими ж оригінальними препаратами. Але так виходить не завжди. Хтось не зміг знайти підходяще протруєне насіння, когось не влаштовує доплата за протруєння, а хтось колись обпікся й прагне все робити самотужки.

Почнімо із того, що підготовка насіння до протруєння починається з калібрування – відбору кращої фракції, тобто сортування, вибору великих та середніх насінин, що володіють найкращими посівними якостями. І по можливості – приблизно однакового розміру. Звісно, що робиться це переважно восени, і лише в тому разі, якщо посівний сортовий матеріал отримується в господарстві самостійно. Однак у багатьох випадках не завадить додатково відкалібрувати і придбане гібридне насіння, очистивши його заразом від пилюки та домішок. Адже в мішках трапляється різне…

Уже після калібрування посівного матеріалу проводять його знезараження та протруєння, внаслідок він стає захищеним від хвороб і токсичним для шкідників. Найчастіше з цією метою використовується обладнання – спеціальні протруювальні машини вітчизняного виробництва. Але варіантів тут може бути кілька і не всі вони ефективні.

Так, дехто й досі вирішує проблему дуже «просто», закидаючи препарат разом із насінням у бетонозмішувач. Дійсно, після такої процедури більша частина посівного матеріалу буде нібито оброблена. Але… По-перше, про жодну рівномірність обробки партії насіння тут не йдеться – одна насінина отримає зависоку дозу препарату, а інша – недостатню. При цьому поверхня зернини не буде рівномірно оброблена, що може стати причиною її враження. По-друге, препарати сьогодні дорогі, а бетонозмішувач – це не про економію ресурсів. Ну й нарешті кустарщина є кустарщина – так чи інакше, а частина дорого насіння травмується.

Тому краще обирати дійсно якісні протруювальні машини вітчизняного або імпортного виробництва, скільки б вони не коштували. Протруювальні машини нового покоління пристосовані до використання всіх видів хімікатів. Наприклад, вигідно відрізняються від протруйників безперервної дії інкрустатори-дражиратори, що дозволяють наносити препарати послідовно шарами, що дуже важливо при висіві (особливо ріпаку та кукурудзи). Завдяки такому способу хімічні речовини діють послідовно при проростанні насіння. При цьому полегшуються робота для «мозку» сівалки, який зможе нормально ідентифікувати й правильно закласти насінину в ґрунт.

Дражування вигідне ще й тому, що захисна оболонка, котра обволікає насіння, надає йому рівної форми. Це необхідно в першу чергу для того, щоб не перевищувати норму висіву, адже це забезпечує можливість висіву на сівалках точного висіву, а також утримує насіння від здування вітром після переміщення в ґрунт. Вважається, що сучасне устаткування для передпосівної обробки насіння окуповує свою вартість за два-три роки.

Своєю чергою при виборі препарату для передпосівної обробки насіння необхідно враховувати багато чинників. Насамперед потрібно звертати увагу на реальну ефективність протруйника, а також на його токсичність і ризик, на який можуть наражатися люди при роботі з ним. Аграрії зі стажем згадають, як колись у колгоспах не зрідка протруювання здійснювалося «для галочки», бо ніхто не хотів стояти годинами в хмарах отруйного диму біля протруювальної машини. Тому чим безпечніше організовано процес, тим краще для всіх.

Також відзначимо, що засоби хімічного захисту для обробки насіння поділяються на контактні та системні. Перші ліквідують шкідливий об'єкт при контакті з ним, другі ж проникають усередину насіння та проростка. Системні протруйники здатні захищати насіння та проросток протягом 3-4 тижнів після обробки. Та, звісно ж, чим більше компонентів у препараті, тим ширший спектр його дії. Сьогодні на ринку нормою вважається застосування принаймні двокомпонентних препаратів, а також застосовуються фунгіцидні протруйники, до складу яких входить більше компонентів. Це дає змогу істотно розширити спектр захисту від хвороб та шкідників.

Також слід враховувати, яка культура на полі була посіяна раніше, характеристики поля, заселення його шкідниками та зараженість збудниками захворювань. Важливо брати віддаленість поля від лісосмуг, ярів та балок, тобто місць, де зимують комахи. І виходячи в тому числі, із цих даних, обирати препарат та його дозування.

Виходячи з нашого досвіду спілкування з агрономами в різних регіонах України, зазначимо, що роль протруювання насіння істотно зростає. Незрідка якісний протруйник – це єдиний спосіб захисту посівів від хвороб та шкідників, тоді як погодні умови навесні не дозволяють внести пестициди обприскувачем. І чим довше він триматиме, та чим якісніше спрацює в стартовий період розвитку рослин, тим вищі шанси на те, щоб успішно пройти найскладніші погодні періоди.

Додатковою перевагою застосування якісних препаратів для обробки насіння є й те, що активні компоненти в їхньому складі позитивно впливають на розвиток рослин, покращують фотосинтез і подовжують вегетацію.

Найпростіша із застосовуваних технологій – це сухе протруювання. Сухе протруювання полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насінини сухих порошкоподібних препаратів. Однак у цієї технології багато недоліків. Це передусім низька ефективність знищення інфекції через слабкий контакт препарату з поверхнею насінини, погана утримуваність, оскільки значна частина препарату обсипається під час вантажно-розвантажувальних, транспортних та посівних робіт, несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці виконавців та забруднення довкілля.

Напівсухе протруювання передбачає нанесення на поверхню насінини водних суспензій або розчинів пестицидів з розрахунку 20-30 л/т з подальшою витримкою посівного матеріалу під укриттям упродовж декількох годин. Серед переваг цієї технології слід назвати високу ефективність знищення інфекції. Однак при цьому збільшується вологість насіння, а сам процес вирізняється певною трудомісткістю та низькою продуктивністю.

Технологія мокрого протруювання полягає в рясному (до 100 л/т) зволоженні або замочуванні насіння в рідкому препараті (розчині, суспензії, емульсії) з подальшим утриманням під укриттям упродовж кількох годин. За ефективністю знищення інфекції цей вид не поступається попередньому. Але в нього є очевидний мінус – необхідність подальшого сушіння насіннєвого матеріалу, що робить процес трудомістким і знижує продуктивність роботи.

Протруювання зі зволоженням, за якого суспензії, розчини чи порошкові препарати наносяться на поверхню насіння з одночасним змочуванням рідиною з розрахунку 8-10 л/т. У такого способу протруювання є незаперечні переваги. Наприклад, економне використання препарату завдяки точності дозування рідини, належна якість обробки, можливість нанесення одночасно з пестицидами мікродобрив та стимуляторів, неістотне зволоження насіння й відсутність потреби в його подальшому сушінні, а також задовільні санітарно-гігієнічні умови праці. Однак по мірі висихання препарату знижується його утримуваність на поверхні насіння.

Тому, мабуть, найбільш ефективною технологією можна назвати протруювання з покриттям насінини плівкоутворюючим робочим розчином. За такого способу обробки на поверхню насінини наносяться пестициди в плівкоутворювальних формуляціях, що фіксують препарати на необмежено тривалий час. Перевага цього способу полягає в тому, що виключається обсипання та втрати захисно-стимулюючих речовин з поверхні насіння при вантажно-розвантажувальних та транспортних роботах, тривалому зберіганні, висіві та несприятливій погоді. Такий метод також дає змогу уникнути змішування насіння у перезволоженому ґрунті, зменшити викид шкідливих речовин у навколишнє середовище, істотно покращити умови праці персоналу, схожість та енергію проростання насіння.

Микола ЧЕРЕДНІЧЕНКО