Іван-чай: добрий для здоров’я й заробітку

Якщо ви думаєте, що Іван-чай – це новинка, то помиляєтесь. Іван-чай (хамеріон вузьколистий, кипрей – рос.) – рослина, яку здавна використовували жителі Русі. Цей чай полюбляли наші предки. Найдавніші згадки про Іван-чай датуються IX століттям. І пили його не лише селяни, але й вельможне панство. Найбільшої популярності цей чай набув ще в XII столітті, коли цей трунок часто пили з лікувальною метою. У народі існує безліч назв цієї корисної рослини: богородицина трава, єлушник, дрімота, вербова трава, копорський чай, дикий льон, маточник, скрипник, хрипняк, дика фіалка, хлібник, зніт, хаменерій тощо. Хамеріон – це дикорос, який і зараз можна зустріти на всій північній півкулі – від Уралу й до Аляски та Ісландії.

На жаль, з часом індійський чай витіснив його з перших позицій у Європі. На деякий час про Іван-чай наче забули. Однак, з розвитком фармації та медицини стало надходити більше інформації про корисні властивості цієї рослини й тепер хамеріон можна знайти не лише в аптеках, але й на полицях супермаркетів.

Відродження «чайних традицій» в Україні поступово відбувається десь із 2010 року, хоча частіше зусиллями ентузіастів, травників та місцевих виробників. Здебільшого, Іван-чаєм займаються невеликі родинні підприємства в Західній Україні, які збирають і заготовляють дикорос у лісах. І їхнього полку з року в рік прибуває. Проте український Іван-чай поки лишається нішевим продуктом, на котрий не існує державних стандартів якості – ДСТУ. З цієї причини більшість продукту реалізується під брендом «фермерський», тобто не супроводжується нормативною документацією й виготовляється невеликими партіями із застосуванням переважно ручної праці.

Виробники, що увійшли в правове поле, виготовляють продукцію згідно з власними ТУ, використовують спеціальне обладнання для виробництва. Перший, уже зареєстрований бренд Іван-чаю в Україні з’явився порівняно недавно, лише в 2013 році, а на сьогодні в країні нараховується близько 20 офіційно зареєстрованих виробників цього напою.

Іван-чай за його тонізуючі властивості здавна називали «напоєм сили». Великий вміст вітаміну С (400 мг на 100 г) та дубильних речовин (10-20 %) роблять його добрим імуностимулятором із протизапальною дією. Він також дає знеболювальний ефект, адже містить пектин і флавоноїди. У його складі велика кількість заліза, міді та марганцю й ще довгенький список корисних мікроелементів.

Іван-чай серйозно досліджували в інститутах неврології й дійшли висновку, що він допомагає боротися зі стресом, чинить гарний вплив на нервову систему, нормалізує сон. Цікаво, що ця рослина не має протипоказань до застосування – його можуть пити вагітні жінки та люди, які страждають на алергію. На відміну від багатьох чаїв, які слід пити з застереженнями, певними курсами й з перервами, Іван-чай є щоденним напоєм.

Якщо дотриматись усіх виробничих процесів, то це не просто трава, а справжній чай, який за своїм унікальним кольором та властивостями готовий конкурувати з кращими класичними китайськими та цейлонськими сортами. Він виготовляється за технологіями, схожими на ті, що використовуються при виготовленні китайських чаїв. В основі процесів лежить ферментація і термофіксація.

Як розповідає засновниця ТМ «Всесвіт. Український Іван-чай» Ірина Степанович із Рівного, Іван-чай поділяється на ферментований і неферментований. Неферментований Іван-чай відноситься до категорії трав'яних чаїв і використовується в трав'яних зборах. Його можна придбати за помірною ціною в аптеках і різноманітних еко-магазинах. Проте зі славнозвісним Іван-чаєм, що його пили наші предки, він не має нічого спільного. Листя хамеріону вузьколистого просто збирають, формують (скручують руками або подрібнюють) і сушить. При заварюванні цей напій набуває світло-солом'яного кольору з не сильно вираженим трав'яним смаком.

Ферментований Іван-чай готується інакше. Його листя після формування проходить процес ферментації, що робить чай чорним. При заварюванні такий чай набуває гарного брунатного кольору, що притаманний класичному чорному чаєві, а також, густий насичений смак з легкою терпкістю й характерним медово-фруктовим ароматом. Ферментація посилює й цілющі властивості Іван-чаю, бо цей процес передбачає руйнування стінок клітин і вивільнення соку рослини.

А ще Іван-чай заведено поділяти на листовий і гранульований. Листовий чай може бути крупнолистовим, або подрібненим. Заварюючи такий, ми впізнаємо фрагменти листочків хамеріону, напій, порівняно з гранульованим, більш м'який смак.

«Гранульований Іван-чай подрібнюється спеціальними машинами. Гранули рівномірно ферментуються й просушуються, тому цей чай має значні переваги перед листовим. Гранульований Іван-чай заварюється значно швидше, смак його розкривається повніше, а тонізуючі властивості відчуваються краще. Саме гранульований чай можна заварювати до 3-х разів, а на заварку йде набагато менше чаю, аніж листового. Ще одним важливим чинником у виборі Іван-чаю є регіон збору. Хоча хамеріон вузьколистий росте майже повсюдно, проте ні для кого не секрет, що найліпші рослини все ж таки з екологічно-чистих гірських регіонів», – запевняє Ірина Степанович.

Ірина Степанович згадує: їх бізнес починався з простого інтересу до природи. Вони полюбляли бувати з чоловіком у Карпатах, а коли спробували заварити Іван-чай, прийшли до думки, що слід почати заготовляти ці дикороси. Спершу два-три роки експериментували, давали його на пробу знайомим і друзям, а потім з’явилися й перші клієнти.

Чай заготовляють у Карпатах у червні-липні, поки рослина цвіте. У дерев’яному будинку рослину ферментують і сушать.

«У нас є спеціальні шафи для ферментації, але наш клімат дозволяє робити це й без них. Зірване листя гранулюємо. Традиційно чай у гранулах сприймають як спресований пил та відходи. Чесна грануляція потрібна, щоб листя при заварюванні краще виділило сік для ферментації. Потім потрібно помістити в піч на ферментацію, далі на горище, для досушування. Із собою привозимо дерев’яні стелажі. Відбувається природне приготування чаю», – не приховує технологію пані Ірина.

Продають Іван-чай уже майже 6 років. За цей час не лише створили торгову марку, а й отримали патенти на 4 види чаїв та сертифікат органічної продукції. Проте підприємці пішли далі й першими в Україні почали виробляти Іван-чай із бурштином, до кожної упаковки якого додається цікавий «бонус». «Бурштин у чаї цілком справжній – розтовчений у ступці до консистенції пудри камінь, додано фракції розміром до двох міліметрів. Ще там є молода глиця сосни, проте в основі – Іван-чай, зібраний у Карпатах. Після заварювання виходить схожим на класичний чорний чай із духмяним ароматом і приємним присмаком. Збадьорює вже після кількох ковтків. Після чаювання одразу можна йти саджати дуб. До кожного тубусу чаю з бурштином додається записка: у паперовій пірамідці загорнутий жолудь з описом, як і де його слід посадити.

У бізнесі задіяна майже вся родина. Чоловік Ірини, Роман, окрім того, що бере участь безпосередньо у виробництві, займається також дизайном бренду та пакуванням продукції. А тубуси для чаю виготовляє з дерева свекор Ірини, за професією столяр. Друзі родини в сезон допомагають збирати дикороси.

Пані Степанович наголосила, що важливо не лише дотримувати всі процедури, а й правильно пакувати Іван-чай. «Чай, що запакований у паперовий пакет, швидко видихується (перевірено), про поліетилен та капрон навіть говорити не будемо. А от скляна або дерев'яна упаковка дозволяє зберегти цей чудовий продукт з усіма його властивостями та надзвичайним ароматом», – запевняє підприємиця. Коштує чай від ТМ «Всесвіт. Український Іван-чай» не дешево – від 145 грн. за 100 грамів і вище, а чай «Поліський бурштин» продають за ціною 195 грн. за 100 грамів, подарункові набори – від 395 грн. При тому собівартість продукту тримається на рівні 60-70 грн. за 100 грамів.

Засновник іншого українського чайного підприємства – мануфактури «НАШ ЧАЙ», Олександр Шаленко пішов іншим шляхом і тепер не шукає ці дикороси по лісах, а вирощує їх самостійно. Розповідає, що теж починав із заготовки сировини для чаю різних сортів у Карпатах, Львівській та Хмельницькій областях, проте це було досить затратно з точки зору логістики. Потім вони з дружиною почали власний бізнес на 2 га батьківської землі в Київській області, де розсадили хамеріон коренево. Почали експериментувати й потім заснували чайну мануфактуру. Тепер щорічно виробляють понад тонну Іван-чаю з різними смаками.

«Насінням розмножувати його також можна, проте потрібно створювати спеціальні умови, адже він має досить унікальну властивість – може завмерти в розвитку років на 15: у ґрунті наче нічого не відбувається, а потім несподівано він може прорости. Слід урахувати, що ця рослина – багаторічник, тож посадивши його раз, надалі можна щосезону на ньому заробляти. Якщо мислити більш масштабно, то для рівня нашої невеликої компанії потрібно приблизно 8-10 га площ під чаєм. Найкраще підійдуть ті землі, які довгий час не були в обробітку, щонайменше 5-6 років», – радить підприємець.

Суттєво можна зекономити й на виробничому процесі. Приміром, Шаленко купує вживану техніку, ремонтує її й використовує в роботі. «Сушарки та два подрібнювачі купив у власників старої пекарні, які закривали свій бізнес. Це обійшлось мені у 10 тисяч гривень. Одна з дорожчих інвестицій – це подрібнювач для сировини (промислова м'ясорубка), щоб перебивати зелену масу на гранули. Важливо також розуміти, що виробництво – це енергозатратний процес, тож і ці кошти слід включити у вартість кінцевого продукту», – пояснює господар.

Зараз основні клієнти мануфактури – це кафе та ресторани, які пропонують органічну їжу та здорове харчування, а також інтернет-магазини кави та чаю. Попит як на зелений, так і на чорний Іван-чай є приблизно однаковим. Також клієнти полюбляють Іван-чай із домішками листя смородини та вишні, що додатково урізноманітнює асортимент. Крім того, Шаленко порекомендував іще один варіант заробітку. Оскільки хамеріон є чудовим медоносом, то поставивши на чайній плантації вулики, можна частково покрити витрати на виробництво чаю й додатково заробити.

Ірина Золотарьова