«КОЛІСНИЦЯ»: як зберегти вологу для сівби озимих культур?!

Ситуація ускладнюється тим, що саме в другій половині літа-на початку осені, коли в Україні сіють озимий ріпак, зазвичай установлюється тривала посуха. За такої погоди та застосуванні традиційної технології підготовки поля до посіву, волога цілковито зникає з верхнього шару ґрунту. Звісно, це зменшує шанси посіяти в оптимальні терміни, отримати своєчасні дружні сходи рослин, а іноді призводить до необхідності цілковито пересівати поле.

Саме тому чимало українських аграріїв шукають нові технології підготовки поля до сівби озимих культур із застосуванням агрегатів, конструкція яких дає змогу подолати названі вище проблеми. Зокрема, цим питанням зайнявся керівник ФГ «Агроросток» Микола Мотузюк (Вінницька обл.), котрий місяць тому став власником ще маловідомого вітчизняного агрегату «Колісниця».

Ми приїхали до Миколи Вікторовича спеціально для того, щоб ознайомитися з тим, як виглядають перші кроки впровадження вологозберігаючої технології, за якою працює «Колісниця». Разом із нами на поля ФГ «Агроросток» прибув і сам винахідник «Колісниці» – Вячеслав Іванович Іваненко, директор ТОВ «Діапазон».

Фермерське господарство «Агроросток» обробляє приблизно 1000 гектарів землі. Це доволі скудні ґрунти, та й останніми роками їх не дуже щедро зрошують дощі. Тому Миколі Мотузюку доводиться шукати нову технологію обробітку ґрунту, котра забезпечувала б збереження вологи й водночас підвищувала родючість ґрунту. Схоже, він уже знайшов її, утім не будемо забігати наперед, розповімо про все по порядку.

–Ми не оремо поля вже років з двадцять, застосовуємо інші технології обробітку ґрунту. Головне завдання – залишити солому на поверхні поля, щоб вона захищала землю від палючого сонця, запобігала випаровуванню вологи, нарощувала шар гумусу. Ми остаточно переконалися в тому, що плуг, класична дискова борона-лущильник для нас не підходить, оскільки вони змішують пожнивні рештки з ґрунтом. Це спричинює швидке випаровування вологи й погіршує умови розвитку для насіння. Адже нам, по-перше, потрібно зберегти, законсервувати вологу яка залишилася в ґрунті, по-друге створити умови при яких якомога швидше зійдуть бур’яни та падалиця в нашому випадку ячмінь, а по трете зберегти всю живу біоту в верхньому шарі, яка і є деструктором пожнивних решток, – зазначає керівник ФГ «Агроросток».

Разом із Миколою Мотузюком та Вячеславом Іваненком ми оглядаємо поле, порівнюючи недоторкану стерню ячменю та площу, по якій уже пройшла «Колісниця». Відразу впадає в око очевидна різниця.

– Ось дивіться: уся солома лежить зверху, а під нею – вологий чистий ґрунт, перемішування мінімальне. Уся волога лишилася тут – під товстим шаром мульчі та пожнивних решток. Жодних тріщин немає. Через тиждень зазеленіють бур’яни й падалиця, ми ще раз запустимо «Колісницю», вона прибере смітну рослинність і розпушить ґрунт на глибину посівного горизонту, а це 4-5 см, лишаючи солому. Можна буде спокійно сіяти ріпак і бути певним, що отримаємо хороші сходи. Тому скажу, що результатом роботи «Колісниці» я цілком задоволений, – стверджує Микола Вікторович.

У свою чергу Вячеслав Іваненко детально аналізує результати роботи власного дітища й звертає увагу на товщину шару соломи на поверхні поля, що лишився після проходу «Колісниці»:

– Поглянемо: тут, де стерня після збирання ячменю комбайном простояла лише півтори години, ґрунт висох уже на глибину 4 сантиметри. Майже миттєво. Якби ми сюди запустили традиційну дискову борону, на такому пекучому сонці за температури понад 30 градусів це майже нічим не допомогло б. Відразу утворюються грудки, крізь які виходить волога, відповідно ми би знищили всю біоту в цьому сухому шарі груддя. Натомість робочі органи «Колісниці» лишають солому на поверхні поля, створюючи структуру, котра нагадує «сандвіч». Це власне і є «мульчо-сандвіч», знизу мілка фракція ґрунту, середина – мілко-комковата, зверху пожнивні рештки та бур’ян який повністю захищає вологу в ґрунті від випаровування, – звертає увагу директор «Діапазону».

Однак це ще не все, адже, відомо, одним із найважливіших завдань агронома при роботі зі стернею є забезпечення швидкого та якісного розкладання соломи з метою її подальшої мінералізації.

–Відомо, що приорані пожнивні рештки розкладаються в ґрунті дуже повільно, так само як і перемішані з землею. Для цього необхідно багато вологи, а ще треба вносити додатковий азот у вигляді мінеральних добрив. І навпаки – краще перепріває солома, що лежить на поверхні поля, завдяки тому, що бактерії вільно використовують атмосферний азот, однак ми при наявності вологи рекомендуємо в межах нашої технології покращити цей процес, застосовуючи біологічні деструктори стерні. Вартість таких препаратів невисока, проте внісши біодеструктори на солому та заробивши їх «Колісницею», агроном матиме гарантію вчасного та якісного розкладання пожнивних решток, що рік за роком поступово підвищуватиме родючість ґрунту, саме такі результати і дає сандвіч мульча. Хоча для полів Миколи Вікторовича це може бути не зовсім актуально, за 20 років без плуга, в цих ґрунтах відродилася своя місцева колонія мікроорганізмів яка цю роботу зробить доволі успішно без заселення нових штамів, – радить Вячеслав Іваненко.

У чому ж полягають особливості конструкції «Колісниці», що спроможна провадити, без перебільшення, унікальну технологію обробітку поля?

Основними робочими органами унікальної борони «Колісниця» є спеціальні обертові культиваторні лапи, розраховані на одночасне виконання цілої низки операцій. Це вирівнювання поверхні поля, вирізання бур’янів, розподілення і полишання соломи та ущільнення посівного ложа для насіння.

При цьому «Колісниця» може працювати на значній швидкості – до 18 км/год., забезпечуючи високу продуктивність обробітку поля. Ще один плюс застосування такого агрегату – низька питома витрата пального, оскільки сам принцип роботи «Колісниці» передбачає мінімальне втручання в ґрунт, бо основну роботу вона виконує на його поверхні.

На окрему увагу заслуговує використання завдяки «Колісниці» такого явища, як конденсація вологи на поверхні ґрунту. Це явище детально описав у своїх роботах відомий український агроном, Іван Овсінський. Як відомо, в 1 кубометрі теплого повітря наявні в середньому 100 мілілітрів вологи. Вночі вона осідає на більш холодному ґрунті, а товстий шар мульчі не дозволяє їй випаровуватися. Якщо на полі постійно присутній достатній шар мульчі, то впродовж сезону це дає змогу додатково конденсувати та передати рослинам до 200 міліметрів атмосферної вологи! Тобто в окремих випадках буквально порятувати сходи від посухи, якщо встановлюється багатотижнева спекотна бездощова погода.

Важливо також розуміти, що тривале накопичення та якісне розкладання пожнивних решток благотворно впливають на структуру й склад ґрунту та накопичення гумусу. Там активно розмножуються різні корисні організми, чому, зокрема, сприяє постійна наявність життєдайної вологи. Ґрунт на полі, що обробляється за допомогою «Колісниці», не забитий і не пилоподібний, а легко кришиться, має ідеальні агротехнічні характеристики.

Власне, керівник ФГ «Агроросток» Микола Мотузюк після того як «Колісниця» обробила в його господарстві 120 гектарів стерні, уже не має сумнівів щодо перспективності «Колісниці» в технології не глибше 2-х дюймів в землю.

–Повторюся, що я більше ніж задоволений тим результатом, який ми отримали. Але є один секрет, «Колісниця» має працювати зразу за комбайном, не пізніше години, поки є волога, через добу ефективність цієї операції знижується в рази – радить Микола Вікторович.

Ми також наголосимо, що «Колісниця» служить ключовим елементом цілісної технології, основні постулати якої понад 120 років тому проголосив легендарний Іван Овсінський. Відомий вітчизняний агроном образно говорив про те, що землю добре було б «накрити ковдрою» й таким чином зберегти вологу. «Колісниця» дає змогу «пошити» таку ковдру з солом’яного мульче-сандвіча, заразом вирівнюючи поле, знищуючи пророслі бур’яни й створюючи оптимальні умови для розвитку рослин.

Юрій ДИВАК