КВАСОЛЯ – ПРИНЦЕСА СЕРЕД БОБОВИХ

Зерно квасолі має високу поживну цінність. У її складі містяться білки 24-25%, вуглеводи 60%. Крім того, у квасолі міститься калій, кальцій, сірка, магній, фосфор, залізо, вітаміни В1, В2, В3, В6, С, Е, К і РР, а також незамінні амінокислоти. Наявність у складі квасолі вітамінів, особливо металів (квасоля – рекордсмен за наявністю в її насінні алюмінію, бору, калію, кальцію, магнію, міді) зумовила рекомендацію дієтологів вживати страви з квасолі не рідше, ніж 1-2 рази на тиждень. Енергетична цінність насіння квасолі становить 333 ккал (+1393 кДж). Білок квасолі засвоюється на 70-80%, а по своїй харчовій цінності квасоля перевершує багато сортів м'яса.

Страви з квасолі відносять до дієтичних і лікувальних продуктів. Вважається, що квасоля попереджає й сприяє лікуванню атеросклерозу, сечокам'яної хвороби, гіпертонії, пієлонефриту, вона рекомендована при порушенні ритму серцевої діяльності. Квасоля нормалізує вуглеводний обмін в організмі, активізує вироблення (синтез) адреналіну і гемоглобіну, знижує рівень цукру в крові й благотворно впливає на цукровий діабет. Завдяки антибактеріальним властивостям, квасолеві страви перешкоджають виникненню зубного каменя, крім того вони добре заспокоюють нервову систему. Квасоля рекомендують вживати при туберкульозі, а також для зниження запальних процесів у печінці.

Пригадую сорокові роки минулого століття, закінчується війна, мені п'ять років. Зима. Голод. В одній з кімнат мама розклала на підвіконні квасолю, на насіння а кімнату зачинила. Не пам'ятаю, як потрапив у цю кімнату і з жадібністю поїдав квасолю з підвіконь. Потім мені було дуже зле, мене виривало навиворіт. Моє глибоке отруєння стало пом'якшувальною обставиною, й мене не дуже карали за знищення квасолі.

І ось, більше ніж через 70 років, я пишу про квасолю й читаю в Інтернеті: «Боби квасолі не можна вживати в сирому вигляді, оскільки це може викликати отруєння». Привіт тобі, Льончику, від к.т.н., доцента Леоніда Васильовича – хай хоч допіру взнає, що сиру квасолю їсти не можна. Є й інші застереження щодо вживання квасолі. Але докладні медичні рекомендації не є темою нашої розмови.

Квасоля – найбільш вразлива до травмування з усіх зернобобових культур. Це пояснюється тим, що сім'ядолі в сім'янику квасолі навіть не зімкнуті, як у насінниках інших зернобобових культур. Варто лиш лопнути оболонці – і сім'янка квасолі вже не одне ціле, а дві сім'ядолі. Тому підготовка насіння квасолі ще та морока. Для цього потрібні розумні машини й досконалі технології.

Так, при одних і тих же режимах обмолоту число пошкоджених насінин квасолі втричі вище, ніж, наприклад, при обмолоті гороху. Особливо сильно пошкоджується насіння квасолі при вологості 10-14% та високих обертах барабана. Найменше травмується квасоля при вологості близько 20% та обертах барабана не більше 450 об/хв.

Відтак, постає питання про сушіння зерна квасолі після збирання. Тут треба виставляти правильні пріоритети. Принаймні, при підготовці насіння треба звести його травмування до мінімуму й сушити до рівнозваженої вологості (~ 14%) при температурі теплоносія не більше 40 °С.

Оскільки впроваджувана нами щадна пофракційна технологія виробництва сильного насіння завдає не лише макро, але й мікротравм, то це ще одна проблема.

На малюнку 1 показана компоновка нашого заводу. Квасоля після збирання зсипається в завальну яму. На бункер завальної ями встановлюється решітка з дучайками 50 х 50 мм (міцність конструкції витримує проїзд навантаженого зерновоза), при зсипанні зерна на цій решітці затримується велике сміття та випадкові предмети. Решітка також знижує швидкість падіння зерна квасолі, що запобігає його травмуванню.

Під бункером установлюється реверсивний стрічковий транспортер, швидкість руху якого регулюється частотним перетворювачем, що дозволяє точно забезпечити необхідну кількість зерна при подачі його в першу норію. З транспортерної стрічки зерно зсипається в норію (поз.1 мал.1).

Щадна тихохідна норія (поз. 1) піднімає зерно квасолі й зсипає його на ОКМФ-4 (очисна – калібрувальна машина, поз. 2 мал. 1) для видалення великого рослинного сміття. На малюнку 2, 3 показані фотографії квасолі до очищення та сміття, що відібране на ОКМФ-4.

З ОКМФ-4 зерно зсипається в зерноаспіратор (ЗАФ) поз. 3 для видалення легкого сміття й пилу. Відібране сміття зсипається в відповідний бункер. Зерно також зсипається в бункер для зерна, а з нього щадною норією далі на блок остаточного очищення й калібрування.

Блок очищення й калібрування складається з п'яти очищувальних калібраторів, в яких послідовно калібрується велика та середня фракція, дрібне сміття, зернова домішка, половинки насіння квасолі й 2 дрібні фракції, кожна з яких відрізняється по товщині. Схема блоку очищення і калібрування наведена на мал. 1.

На перший очисний калібратор (ОКМФ-4, поз. 2.1 мал. 1) установлюється решето Фадєєва 6,0 з якого сходить велика квасоля. Наступний по ходу квасолі калібратор (поз. 2.2 мал. 1) з решетом 5,5 відбирає середнє насіння. На калібраторі (поз. 2.3 мал. 1) установлюються сита Фадєєва з дуч. 4,0 для очищення від дрібного сміття. Решето Фадєєва з дуч. 4,0, характерний розмір якого «а» пропускає половинку (мал.4), що повертається самим решетом (форма така), а вся ціла квасоля сходить з цього калібратора (поз. 2.4) на наступний. Останній калібратор (поз. 2.5) укомплектований решетами з дуч. 5,0, що калібрують квасолю на 2 фракції – плюсклу й дрібну (сход з решета 5,0).

Необхідно відзначити, що на решетах Фадєєва насіння повертається й калібрується за щонайменшим розміром – по товщині. По суті, вже лиш таке калібрування забезпечує поділ насіння за кількістю в них поживних речовин. Кожна фракція зсипається у відповідний бункер. З кожного бункера насіння по черзі (велика квасоля, середня квасоля) можна зсипати на стрічку транспортера (поз. 5 мал.1) і направити в блок сепарації насіння за питомою вагою. Витрата зерна регулюється швидкістю руху транспортерної стрічки.

Блок сепарації насіння за питомою вагою складається з щадної норії і пневмовібростола (поз. 6 мал. 1) На пневмовібростолі відбувається остаточне виділення насіння, що вирівняне за розміром і формою, тобто сильного насіння –найважчого. При цьому рівне за розміром насіння, але легке або поїдене шкідниками, відокремлюється від важкого насіння. На мал. 6 показана схема розподілу насіння на пневмовібростолі.

На мал. 7 і 8 показані фото сильного насіння і фото поїденого, легкого насіння, розділеного на пневмовібростолі. Відібране на пневмовібростолі насіння зсипається у відповідні бункери. Сильне насіння надходить у наступний блок – блок передпосівної підготовки насіння.

Блок передпосівної підготовки складається з щадної норії, власне, протруювача (поз. 7 мал. 2), двох ємностей для різних рідких препаратів. На мал. 9 показаний протруювач насіння (ПБФ).

У протруювачі обробка насіння препаратами проводиться за рахунок їх вільного пересипання й рівномірного розподілення препарату по поверхні насіння забезпечується спочатку розпилюючими форсунками, а потім взаємного контакту насіння в процесі його пересипання. Дві автономні системи подачі й нанесення препарату дозволяють застосовувати й ті препарати, об'єднувати які в одній ємності неприпустимо. Підготовлене до сівби насіння зсипається в біг-беги, а вже з цих біг-бегів завантажуються в приймальні ємності сівалок.

• високу однорідність насіння за розміром, що, в свою чергу, зумовлює високу якість сівби – без пропусків і здвоєних насінин;
• цілковиту вирівняність за посівними характеристикам, оскільки. схожість та енергія проростання в сильного насіння збігаються;
• повна відсутність уражених насінин – вони, як показує досвід, відокремлюються на пневмовібростолі як більш легкі при тих же розмірах;
• повна відсутність як макро, так і мікротравмування, що забезпечує практично стопроцентну схожість;
• рівномірність сходів, вирівняність усіх фаз вегетації, рівномірність дозрівання, а головне, високу продуктивність.

Вирощування квасолі на великих площах для України – справа нова. Ще десять років тому виробництвом квасолі в промислових обсягах з постачанням урожаю на консервні заводи в Україні займалася лише одна агрофірма – «Зростання Агро» (Полтавська обл.). Наразі квасоля вважається однією з провідних бобових культур, і попит на зерно квасолі зростає.

У світі квасоля вирощується на площі більше 25 млн. га, а її світове виробництво становить близько 30 млн. тонн. Понад 95% від світового валового збору припадає на країни Азії, Південної та Північної Америки й Африки. В Англії та інших європейських країнах більш популярна овочева квасоля, яку вирощують під плівкою. Але нам зараз цікава технологія відкритого вирощування квасолі.

В Україні культивується приблизно 51 сорт квасолі, з них близько 15 – зернового напрямку. Потенціал урожайності – 3,2-3,4 т/га. На сьогодні середня врожайність по Україні – 1,5 ц/га.

Європейці віддають перевагу квасолі білого кольору, населення азіатських країн – квасолі червоного кольору або різнокольоровій. Квасоля в сівозміні сприяє підвищенню родючості ґрунту, оскільки вона продукує не менше 60 кг/га органічного азоту, а пожнивні залишки підвищують ферментативну активність ґрунтової біоти й доступність поживних речовин наступним культурам.

Квасоля – теплолюбна культура. Починає проростати при температурі ґрунту 8-10 °С. Проростання затягнуте з тієї причини, що, як і в решти бобових, набухання вимагає поглинання води більше за масу сім’янки (в 1,2-1,4 разу), а процес набухання, як відомо, дуже залежить від температури. Так, при температурі повітря 24-30 °С проростання відбувається за 7-8 днів, а при 15 °С – за 14-15 днів.Сходи погано переносять весняні заморозки. Найсприятливіша температура для росту й розвитку – 20-28 °С. Висока температура також несприятлива. Так, при температурі вище 30 °С знижується кількість насінин у бобі, відбувається абортування плодоелементів, а при температурі 39 °С ростові процеси в рослині зупиняються.

Культура переносить помірне затінення. За тривалістю вегетації квасолю можна розділити на три групи: ранньостигла (75-85 днів), середньостигла (85-100 днів) і пізньостигла (100-120 днів і більше).

Квасоля погано конкурує з бур'янами. У цієї рослини є одна особливість – при помірній погоді листочки рослини розташовані горизонтально, а в спеку вони стають вертикально, відкриваючи доступ світла в міжряддя. При наявності вологи бур'ян активізується.

Культура одночасно вимагає хорошого зволоження ґрунту при проростанні й водночас надмірне зволоження істотно знижує схожість насіння. Коренева система квасолі розташована в шарі не глибше 20 см, тому пересихання ґрунту негативно позначається на розвитку рослини та її продуктивності.

Кращі попередники: озимі та ярі, кукурудза на силос. Не бажано висівати квасолю після соняшнику, гречки та зернобобових культур. Сіяти на одному полі рекомендовано з інтервалом 3-4 роки.

Цікаво відзначити, що врожайність квасолі мало залежить від густоти сівби – на відміну, наприклад, від сої. Очевидно, при малій нормі висіву врожайність компенсується за рахунок кількості бобів і маси 1000 шт. насіння. Якоюсь мірою це резерв зниження витрат за рахунок норми висіву.

Квасоля, у порівнянні з іншими бобовими культурами, більш вибаглива до родючості ґрунту. Для неї малопридатні ґрунти з підвищеною кислотністю, засоленням та з високим заляганням ґрунтових вод, глинисті ґрунти. Для квасолі підходять ґрунти з нейтральною кислотністю (рН 6,0-7,5). Це важливо, перш за все, тому, що такий рівень кислотності сприяє гарній азотофіксації.

При правильній інокуляції квасоля в період вегетації забезпечується органічним азотом у необхідній кількості. Для інокуляції насіння перед сівбою рекомендують «Ризобофіт» або «Різогумін». Внесення мікродобрив обов'язкове, але конкретна кількість і склад залежить від їх наявності в ґрунті. У вироблених нами двокомпонентних протруювачів можна при обробці насіння наносити на насіння мікродобрива: сірку, молібден, марганець, мідь, цинк незалежно від протруйника.

Останнім часом вирощування органічної продукції все більше і більше стає затребуваним. Квасоля, як культура, що надходить у їжу й підлягає лише тепловій обробці, займає на ринку органічної продукції помітне місце. При цьому потрібна безгербіцидна обробка ґрунту. Агрономи, які вирощують органічну продукцію, добре знають, що успіх при цьому можливий, якщо поле на попередниках було зачищене від бур'яну.

Квасоля – культура пізнього висіву, це дозволяє до сівби провести 2-3 механічні обробки площ і видалити бур'ян у фазі «ниточки», а оскільки сходи з'являються повільно, то це дозволяє виконати ще дві досходові обробки й механічно видалити бур'яни, що проростають. Оптимальний строк сівби – 15-25 травня.

У процесі вегетації потрібно виконати не менше двох міжрядних обробок. Міжрядний обробіток рекомендують проводити двічі: перший раз при формуванні другого трійчастого листа, а другий раз перед змиканням рядів.

Гербіцидна технологія досить добре описана в спеціальних рекомендаціях.

Квасоля – більш-менш стійка до хвороб культура, але, тим не менше, уражується фузаріозом, бактеріозом, кореневими гнилями. Захист – сильне насіння, якісно оброблене перед сівбою.

Іноді при збиранні рекомендують проводити фумігацію зерна.

У разі, коли проростання й розвиток рослин з яких-небудь причин затримується, доцільно виконати десикацию. Збирання доцільно виконувати при вологості 19-20%, оберти барабана 400-500 об/хв. Збирання найкраще робити вранці або ввечері, коли менше розтріскуються боби.