Леонід Фадєєв: технологія, яку ми зараз пропонуємо для підготовки насіння – унікальна, у світі такої немає.

Експозиція в нас невелика, знайомимо учасників конференції з нашим обладнанням. Інтерес до наших пропозицій високий, бо ж елеваторна тема була, є і буде завжди актуальна. А оскільки очистка зерна – це одна зі складових нашої пропозиції, то, звичайно, відвідання такої конференції для нас необхідне. Зберігати зерно потрібно в будь­якому разі, і сам бізнес підказує – не поспішайте продавати зерно прямо з-­під комбайна – очистіть його й зберігайте. Вичікуйте на ринку «вашу» ціну. Зовсім не легко дається фермерові його прибуток, і шкода його втрачати, якщо прямо з­-під комбайна продавати не доочищене зерно лише через те, що немає умов його зберігати. Це не господарський підхід. Тому елеваторна тема дуже актуальна.

Я давно спостерігаю й даю оцінку процесам, що відбуваються в нашій державі. Україна спочатку була індустріально­аграрною країною. Поволі акцент змістився до того, що наразі Україна передусім аграрна країна. І тим не менше, мотивація, яку дає агробізнес, дозволяє втримати традиційно такі значимі заводи, як Лубнимаш, Хорольський механічний завод, Карлівський машинобудівний завод. Крім того, спостерігаємо, як піднімаються нові заводи – Оліс (Одеса), Сокіл (Харків), Варіант Агро Буд (Харків), завод Фадєєва (Харків). Мова про те, що рівень пропозицій від цих заводів не поступається на ринку іноземним. Крім цього, є такі технічні рішення в кожного з цих підприємств, яких немає на світовому ринку сільгоспмашин. На мій погляд, ця тенденція почалась, вона стійка і має добрі перспективи.

Отже, українська думка в технічному плані не відстає від зарубіжної?

Іноземні компанії навіть менш активно реагують на прийняття інноваційних рішень. Вони звикли йти по накатаній дорозі, де повторюваність того, що робили 10-­15 років тому, в принципі, зберігається. А ось ті екстремальні умови, в яких опинились українські аграрії – максимальна напруга, фінансова нестабільність, бажання будь-­яким чином вийти зі складної ситуації – мотивують їх до пошуку нових, часто несподіваних рішень.

Над чим зараз працює ваше підприємство? На виставці в Ганновері ви здивували її учасників своєю машиною. Яке в неї майбутнє?

Участь у виставках – СІМА (Париж), АГРІТЕХНІКА (Ганновер) показали, що нам є що запропонувати європейцям. Та технологія, яку ми зараз пропонуємо для підготовки насіння – вона є унікальною, у світі такої немає. Надалі будуть повтори і аналоги, а поки ми йдемо попереду. Цікаво, що наразі мені потрібно значно менше про це говорити, оскільки результати видно на полі. По озимій пшениці це плюс 1 тонна зерна з гектара лише за рахунок якості насіння при всіх інших однакових умовах: агрофон, сорт насіння, агротехнологія – скрізь на круг 5,5 тонн, а там, де наше насіння, 6,5 тонн. Тонна плюс – і це лише за рахунок сильного насіння!

Це асоціативний зв'язок з особистістю. А по суті, сильне насіння має 5 характерних ознак: перше – не травмоване насіння, друге – крупне насіння, третє – строго відкалібровані за розміром і формою, четверте – важке насіння, п’яте – інокулюване перед посівом живими мікроорганізмами.
Мені вчені кажуть, що такого терміну «Сильне насіння» немає, а я відповідаю: звикайте, бо цей термін буде.

Які перспективи розвитку зерноочисного обладнання в Україні?

Гадаю, вимоги до очистки зерна будуть підвищуватись і буде змінюватись ціна на очищене зерно. Чому? Тому що не дочищене зерно, крім іншого, призводить до великих проблем при зберіганні. І, як показує досвід використання елеваторів, може призвести навіть до руйнування елеватора. Причина проста – коли починає надходити з елеватора зерно і воно не доочищене, то в якомусь місці злежане не доочищене зерно знижує симетричність вивантаження, воно тисне на одну сторону і силос падає; першопричина – це не доочищене зерно і слабка аерація. Там, де зерно злежалось через те, що воно не доочищене, повітря не проходить, відповідно, там починається зігрівання. І для вирішення цих проблем нам потрібно розвивати елеваторні технології.