Літо 2021: чим живе елеваторний ринок України

Увійшли в десятку найбільших елеваторних компаній, але не зупиняються на досягнутому – таку агресивну політику ведуть щонайменше дві компанії – це «Прометей» Рафаеля Горояна та «Епіцентр Агро», що належить родині Герег.

Група компаній «Прометей» за два місяці літа встигла придбати три елеватори в різних областях України. Спершу ввела в склад своїх підприємств зерносховище «Арциз» в Одеській області. Потужності одночасного зберігання цього елеватора 50 тисяч тонн – це 15 складів підлогового типу.

«Арцизький елеватор» приймає зерно з автотранспорту за допомогою ланцюгових і стрічкових транспортерів з 5 підйомників, потужністю 1500 і 2000 т/добу. Потужність залізничного відвантаження до 1400 т/добу, автовідвантаження – 1500 т зернових і 700 т олійних культур. Також на підприємстві є зерносушарки та очисне устаткування для доробки зерна.

Через деякий час «Прометей» купив ще один елеватор на Одещині – «Кулевча». Загальна потужність одночасного зберігання цього елеватора становить до 80 тисяч тонн. Цей елеватор теж із підлоговими складами. Там працюють дві спарені зерносушарки потужністю до 800 т/добу та можливістю сушити одночасно дві культури. На елеваторі є 6 точок для вивантаження автомобілів і 3 для залізничних вагонів. Зважування проводиться на автомобільних вагах вантажопідйомністю до 80 т і довжиною платформи до 18 м. На елеваторі також є дві точки прийому вагонів-зерновозів.

«Кулевча» – третій елеватор «Прометея» в Одеській області. У Групі компаній орієнтуються на Одещину цілеспрямовано, бо вважають, що регіон має великий потенціал по зернових. Крім того, безпосередня близькість до портів дає можливість швидко реалізовувати товар. Тож новопридбані елеватори компанія буде використовувати як перевалку для інших своїх зерносховищ, тобто як проміжний пункт між портом та іншими своїми підприємствами.

У компанії вважають, що близькість елеваторів до портів – конкурентна перевага на тлі проблем із УЗ і недосконалості покриття більшості автошляхів країни.

А наприкінці липня компанія придбала елеватор «Золочів» – своє перше підприємство на Харківщині. Воно має в своєму арсеналі склади підлогового типу загальною ємністю 30 тисяч тонн одночасного зберігання.

Сумарна потужність зерносушильного обладнання «Золочівського елеватора» становить 64 т/годину. Для приймання зерна автотранспортом на елеваторі є 3 автомобілерозвантажувачі. Зважування проводиться на вагах вантажопідйомністю 60 т і довжиною платформи 16 м.

Приєднання «Золочівського елеватора» збільшило загальну потужність одночасного зберігання компанії до майже 1,7 млн. тонн.

Не відстає в бажанні вибитись в елеваторні лідери також «Епіцентр Агро». У червні Антимонопольний комітет України надав компанії Герег дозвіл на придбання ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (КХП). Елеватор розташований у Хмельницькій області. Він має потужності одночасного зберігання 117 тисяч тонн, і це вже 17-й елеватор «Епіцентру». Цікаво, що за загальним обсягом зберігання «Епіцентр» та «Прометей» ідуть як на кінних перегонах – майже «ніздря в ніздрю».

Інші компанії розширюються більш скромно. Наприклад, Vitagro будує новий елеватор у Рівненській області. Там у компанії розташований «Агрохолдинг «Зоря», господарство вже має зерносховище – «Зорянський елеватор». У планах запуск у цьому регіоні насіннєвого заводу.

Група компаній «Нива Переяславщини» на місці старих складів застарілого хлібокомбінату встановлює нові силоси. Новий елеваторний комплекс збільшить потужності на 30 тис. тонн. Його будують під урожай 2021 року. Загалом потужності компанії досягнуть 170 тис. тонн зберігання зерна.

Аграрії теж не відстають від великих компаній. Аби спростити собі життя та зекономити на зберіганні зерна на сторонніх елеваторах, вони будують собі склади та зерносховища. Наприклад, за інформацією Вінницької ОДА, в області з початку року модернізували або збудували більше 12 об’єктів.

Зокрема, у регіоні запустили невеличкий елеватор на 6 тисяч тонн зерна в селі Капустяни. Окрім силосів, там є зерносушарка та сепаратор. Для внутрішньогосподарських потреб побудували собі елеватор у ТОВ «Вінагротрейдинг», що у селі Ксаверівка, Якушинецької сільради. Зерносклад потужністю 1800 т з’явився у ФГ «Агро-Сан», с. Лопатинка, Оратівської селищної ради. І таких проектів більше десятка.

Експерти вважають, що саме через зростання елеваторних потужностей у Центрі України, будувати там великі зерносховища вже немає сенсу. У цьому регіоні більшість фермерів зберігають весь урожай у своїх господарствах і відвантажують зерно безпосередньо автотранспортом у порти. Такою думкою в інтерв'ю для Latifundist.com поділився глава BlackSea Trading і директор ARIA Commodities Ukraine Олег Левченко.

– «Якщо вони завозять товар на елеватор, то це втрата як мінімум $10 за тонну. А це сьогодні більше половини вартості того, щоб довезти товар у порт», – вважає Олег Левченко.

За його словами, є сенс мати свій елеватор у даному регіоні як спекулятивну і страхову складову в 150-200 км від портів. При можливості купити елеватор за невеликі гроші – це можна зробити навіть без залізниці.

«Боротьба за зерно» для елеваторних компаній та великих зерносховищ стає все більш жорсткою. Тож щоб залучити на свої підприємства сторонніх поклажодавців, доводиться створювати для них дуже вигідні умови і одночасно з цим удосконалювати свої технічні можливості в прийманні та доробці продукції, чим і займаються ті елеватори, які хочуть бути успішними.

Як приклад, «Ліхачовский елеватор» на Харківщині. Маючи загальний об’єм одночасного зберігання 117 тисяч тонн, елеватор за добу приймає більше 10 тисяч тонн зерна. На підприємстві працює три лінії автоприймання, тож зерно елеватор «поглинає» з надзвичайною швидкістю. Як зазначають на елеваторі, у цьому сезоні черг з автомобілів біля підприємства майже немає.

А ось на елеваторах «Астарти» подбали не лише про потужну технічну базу, але в першу чергу про досить продуману програму лояльності, яку назвала ASTARTA ELEVATOR CLUB.

Партнери «Астарти» можуть отримати бонуси за послуги елеваторів компанії, у залежності від кількості завезеного зерна. Починається все з 500 тонн. Якщо фермер завіз на елеватор 500 тонн зерна, то отримує 5% зниження на оплату послуг елеватора. Далі йде обсяг в 3 тисячі тонн – за них поклажодавець має 15% бонусів на послуги, а якщо завезе 5 тисяч тонн – отримає 20% бонусів. Формувати обсяги можна на різних елеваторах компанії (а їх 8) – у цьому й полягає клубна система, про це пише Elevatorist.com.

До речі, компанія теж буде збільшувати свої обсяги зберігання, зокрема, на Хмельниччині. Там у «Астарти-Київ» працює «Красилівський елеватор». Його планують розширити з 65 тисяч тонн одночасного зберігання до 90 тисяч тонн. Збільшення потужностей проведуть у дві черги. Уже цієї осені додадуть один силос ємністю 12,5 тисяч тонн.

Компанія G.R. Agro теж шукає шляхи, що допоможуть її елеваторам стати більш затребуваними серед аграріїв. По-перше, там запустили програму безкоштовного зберігання зерна для аграріїв. А, по-друге, почали впроваджувати власну IT програму – свого роду online майданчик у телефоні, що об'єднав усіх учасників ринку: виробників, трейдингові компанії, компанії з переробки сільгосппродукції.

Як пояснюють у компанії, така програма буде корисною як для виробників, так і для покупців. Поклажодавці за допомоги CRM-системи можуть відстежити всю інформацію про їхнє зерно – починаючи з пересування машини по елеватору і закінчуючи кількістю зерна, що зберігається на підприємстві. Крім того, власник вантажу отримує можливість контролювати своїх або найнятих працівників, зокрема водіїв, що виключає можливість махінацій із їхнього боку. А трейдери, перебуваючи в цій системі, будуть бачити, що, наприклад, на такому-то елеваторі G.R. Agro доступні до продажу 10 тисяч тонн пшениці. Це повинно сприяти компанії швидше реалізовувати продукцію за вигідними цінами.

Отже, як бачимо, кожна компанія напрацьовує свою тактику й стратегію взаємодії з поклажодавцями та трейдерами. Яка з них буде більш успішною, яка менше, буде зрозуміло при завершенні сезону. Поки що можна лише побажати всім якісного зерна на елеваторах, і побільше.

Олена ВЕРЕДА