Межі ефективності

Для того, щоб придбати бодай мінімальний пакет обладнання для точного землеробства і оснастити ним хоча б один трактор, встановити датчики врожайності на комбайнах, замовити аналіз ґрунтів на двох-трьох полях та замовити пару обльотів дроном, доведеться викласти не один десяток тисяч доларів.

Якщо піти далі, оснастивши навігаторами та антенами усі самохідні (а той й причіпні) машини, поробити повсюди аналізи ґрунтів та замахнутися на диференційоване внесення добрив, сівбу і обприскування, то інвестиції вийдуть незрівнянно вищими. До того ж доведеться купувати технічно просунуті розкидачі та сівалки, коротше кажучи, без грошей щось путнє тут зробити складно.

Звісно, що наша людина – керівник господарства, яка ці всі «доляри» заробляла тяжко і важко, кожну чергову спробу зацікавити його перевагами точного землеробства розцінює винятково в реалістичному ключі. Головне запитання, на яке він хоче отримати відповідь виглядає приблизно таким чином: а що воно нам дасть? Сьогодні, завтра, через 5 років, і коли до мене повернуться витрачені на ці всі монітори і аналізи кошти?

Продавці та інтегратори точних технологій іноді цього не розуміють чи не хочуть розуміти, спілкуючись із битим життям селянином красивими гаслами із рекламних проспектів. Мовляв, це все сучасно, круто і дасть змогу підвищити продуктивність роботи, точність виконання операцій, заощаджуючи при цьому ресурси. На це все наш мудрий господар відповідає новим запитанням: «Скільки я заощаджу чи зароблю на цьому?» і «Коли це буде?».

Недолугий продавець почне розповідати про молочні ріки, киселеві береги і безмежні перспективи точного землеробства. Давайте, дядьку, гроші, а тоді вже самі побачите! Натомість розумна людина буквально на пальцях покаже окремо – фінансову складову справи, а окремо – потенційні переваги точних технологій. І запропонує послідовну стратегію їх впровадження, яка може зайняти від двох до п’яти і навіть більше років. Причому в межах цієї стратегії реальні економічні переваги обов’язково повинні поєднуватися із потенційними.

Найпростіша серед них – підвищення точності руху сільгоспмашин та виконання таких польових операцій як ґрунтообробка, сівба та обприскування. Це дасть змогу уникнути перекриттів та пропусків під час роботи, а також підвищити продуктивність обробітку. Звісно, що у прямому фінансовому вираженні це сходу не підрахувати. Проте зазначимо, що простенький ефективний монітор для автоводіння обійдеться в суму від 600 до 1000 доларів. Це доволі помірні гроші, навіть якщо потрібно перевести на паралельне водіння декілька тракторів.

Якщо вести мову про аналізи агрохімічного складу ґрунтів, то вкладені кошти (5-8 дол./га) окупитися у перший же рік можуть у тому разі, якщо відразу ж виявиться якась очевидна диспропорція. Наприклад, ми визначимо, що у нашому чорноземі більш ніж достатньо доступного калію (рідше – фосфору), тому хлорид калію чи навіть нітроамофоску розкидати не потрібно. Краще дати нормальних азото- та фосфоровмісних добрив.

Декілька років тому ми побували у господарстві, де якраз точні аналізи агрохімічного складу ґрунту дали змогу, по-перше, заощадити істотні кошти на мінеральному живленні, а по-друге, реально підвищити врожайність. Там послухалися експертної поради, яка базувалася на візуальної оцінці поля, і передбачала посилене внесення сірчаних добрив. Мовляв, тут вочевидь гостро бракує сірки, тому давайте її побільше. Коли це не дало результату, керівник господарства таки вирішив замовити агрохімічний аналіз грунту. Виявилося, що із сіркою якраз все гаразд, проте замало доступних фосфору і калію… Після того агрохімічні аналізи ґрунтів перетворилися на постійний елемент технології у господарстві і вони реально працюють, даючи змогу підвищити рентабельність вирощування культуру завдяки диференційованому внесенню.

Втім, існує і зворотний бік медалі, котрий набуває у вітчизняних кліматичних реаліях особливої гостроти. Так, побувавши у ще одному господарстві, розташованому у степовій зоні України років чотири тому, ми звернули увагу на те, якої великої ваги його керівник надає аналізам ґрунту. До уваги бралася наявність та доступність буквально кожного мікроелементу. У цьому році ця тема практично закрита. Причина банальна і проста – немає вологи у ґрунті, а тому чи є у ньому цинк або молібден, чи немає – різниця невелика. Піде дощ – буде врожай…

Тому фермерам, які працюють у посушливих регіонах на цей момент варто звернути особливу увагу. Мати на руках точні дані по мінеральному складу ґрунтів – це чудово, диференційоване внесення – також, але чи дасть це фінансову віддачу, якщо немає вологи – питання ще те…

Ще один цікавий момент – специфіка самого поля: рельєфу, типу ґрунту та історії його обробітку. Річ у тім, що якщо поле рівненьке, там чорнозем, і воно обробляється сто років поспіль ще від часів «непу», то із високою вірогідністю можна стверджувати, що воно однорідне за основними показниками: і за мінеральним складом, і за кислотністю і т.д. Який сенс там щось вигадувати і провадити диференційоване внесення елементів живлення? Зокрема, таке довелося побачити років зо три тому у господарстві, розташованому на Вінниччині. Там все зробили по найвищому розряду, придбали класний дорогий розкидач, трактор, зробили аналізи ґрунтів, а потім… розвели руками. Бо реальна розбіжність у внесенні фосфорних добрив становила аж… 10 кг на трьохгектарній сітці. Тобто, тут потрібно розкидати 110 кг/га у фізичній вазі, а тут – 120 кг/га, бо ґрунти на будь-якій ділянці поля фактично ідентичні. Мовляв, нащо воно нам було потрібно…

З іншого боку, якщо поле розташоване на схилі, та ще й десь на Поліссі і недавно окультурене, то там відрізнятися за агрохімічними характеристиками справді може ледь не кожен гектар: там змило верхній родючий шар ґрунт, тут навпаки нашарувало, тут одна кислотність, а тут – інша. В такому разі правильно здійснене диференційоване внесення може дати реальний економічний результат.

Дуже багато залежить від якості того обладнання, яке використовується та кваліфікації і відповідальності людей, котрі це все діло впроваджують. Так, у сусідній Хмельницькій області впровадження точного землеробства почалося і зупинилося на одному-однісінькому полі. Просто-напросто дорогий супер-розкидач мінеральних добрив видає то удвічі вищу, то вдвічі нижчу норму. Та ще й при цьому ширина розкидання не дотягувала до заявленої. І що ти будеш робити, бо це вже не точне землеробство, а казна-що. Однак гроші вже витрачені…

Тому підсумовуючи питання із диференційованим внесенням мінеральних добрив наголосимо, що його доцільність визначається перш за все погодними умова регіону (наявністю вологи), однорідністю ґрунтів на полях та кваліфікацією компанії, яка цю технологію впроваджує. Якщо цих умов не дотримано, то не виключене розчарування. Та з іншого боку, навіть у такому разі не зайвим буде розпочати потихеньку робити аналізи агрохімічного складу ґрунту. Така інформація коштуватиме порівняно недорого і знадобиться у будь-якому разі. Головне – обрати нормальну лабораторію, яка робитиме справді точні аналізи.

Ще один момент – якщо ми замовляємо аналізи чи моніторинг посівів БПЛА, то маємо отримати разом із ними і адекватну інтерпретацію отриманих результатів. Іноді трапляється так, що сплативши чималі гроші, фермер отримає на руки набір незрозумілих цифр та карто-схем. Мовляв, ми свою роботу зробили, сідайте і розбирайтеся…

Якщо вести мову про диференційований висів, то це одна із найбільш реальних можливостей заощадити певні кошти вже у перший рік застосування точних технологій. Мова про встановлення норм густоти висіву, залежно від реальної родючості полів, а також чіткого контролю використаного насіння.

В принципі для того, щоб усвідомити реальний потенціал поля згідно із наукою, потрібен не один рік: численні аналізи ґрунту, вегетаційні індекси, карти врожайності тощо. Та з іншого боку у будь-якому господарстві агроном без жодних аналізів чудово знає, де у нього хороші поля, а де не дуже, і на яких ділянках, залежно від рельєфу нормально родить, а на яких – ні. Тому, як свідчить досвід окремих господарств, диференційований висів насіння із різними нормами можна провадити, здійснивши елементарний розподіл площі полів на дві, три чи більше зон. Тут в улоговині ми сіємо 80 тисяч нас/га кукурудзи, тут вище – 70 тисяч, а тут на пагорбі досить буде і 60 тисяч.

Саме таким шляхом пішов наш знайомий фермер із Кіровоградської області і несподівано для самого себе заощадив в межах одного величезного поля майже 20 посівних одиниць. Як зізнається аграрій, він і сам був щиро здивований такій економії, але суть в тому, що і на цьому, і на іншому полях під час посівної раніше доводилося постійно підвозити «боєзапас». Натомість тут витратили рівно стільки, скільки воно теоретично й мало бути. Очевидно, що частина посівного матеріалу використовувалася не раціонально, норми висіву на частині площ невиправдано перевищувалися, а щось – банально розкрадалося. Коли почався чіткий контроль із неухильним дотримання заданої норми висіву, несподівано матеріалізувалися «зайві» мішки із насінням.

Якщо говорити загалом, то за нашими спостереженнями, зі слів тих фермерів, які практикують диференційований висів насіння, економія може становити від 3 до 8%. Перш за все за рахунок відключення секцій, відсутності перекриттів і чіткого дотримання густоти висіву.

Схожі цифри ми отримаємо в разі ефективного використання точних технологій під час обприскування – до 10% економії робочого розчину. Умовно кажучи, якщо ми вносимо препарат, що коштує 10 дол./га, то заощаджуємо 1 долар. Враховуючи, що усереднені витрати на захист посівів становить 100 дол./га, можна стверджувати, що 8-10 дол./га ми збережемо. Помножимо на 1000 га і вже маємо кругленьку суму.

Але, але, але… Ця вся бухгалтерія спрацює лише у тісній прив’язці до реальності. Якщо господарство укладе угоду із надійними людьми (це можуть бути представники дилера чи виробника техніки), котрі розпишуть усі фінансові очікування щодо того ж обприскування наперед, і покажуть, завдяки чому ми заощадимо гроші: відсутність перекриттів, робота на обсівах, відключення секцій, точне дозування та ін. Вельми бажано завітати до господарства, де це вже працює, поговорити із власником, інженером, агрономом та оператором машини. Якщо десь щось не так, то хтось із них обов’язково про це скаже.

Втім, все повинно бути гаразд. Принаймні окремі елементи точного землеробства поза сумнівами знадобляться у кожному господарстві і принесуть реальні гроші. Просто запроваджувати його потрібно за чіткою стратегією із нормальними партнерами.

Сергій ДАЦКІВ