МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ за умов дефіциту вологи

Результативність сучасного агронома визначається передусім умінням того якомога повніше використовувати запаси вологи в ґрунті. Від цього, зокрема, залежить втілення такої концепції як управління мінеральним живленням рослин.

Тож чи не кожен причетний до сільського господарства певне намагався з’ясувати, наскільки добре розчинаються ті чи інші гранульовані добрива в ґрунті. І розкопував їх… практично в первісному вигляді неподалік розташування коренів рослин. Це стосується перш за все комплексних добрив на кшталт нітроамофоски, однак доводилося віднаходити й більш сучасні та дорогі продукти.

Тому в більшості регіонів України не варто рахувати мінеральний «дебет з кредитом» винятково за таблицями виносу елементів живлення та внесеними гранульованими добривами. Ми можемо скласти якусь об’єктивну картину хіба що у випадку зі швидко засвоюваною аміачною селітрою й бути певними, що вона пішла на користь майбутньому врожаю. Якщо ж ми вносимо врозкид 300 кг/га NPK з осені і додаємо 200 кг/га карбаміду навесні під кукурудзу, то маємо усвідомлювати, що без достатньої кількості вологи – це марно викинуті кошти. До того ж, карбамід чи навіть КАС внесений у великих кількостях за умов дефіциту вологи, навпаки, зашкодить посівам, попаливши сходи.

Із цього можна вивести перше правило ефективного мінерального живлення за умов нерівномірного випадання опадів: їх внесення по факту, залежно від погодних умов. Друге правило, котре тісно пов’язане з першим: рослинам слід давати саме те, що потрібно в конкретній фазі розвитку. Третє правило: найбільш ефективним з економічної і не зрідка – з агрономічної точок зору є цільове внесення добрив.

Розглянемо цей пункт детальніше, почнімо з такого дуже важливого елемента для початкового розвитку сходів та кореневої системи рослин як фосфор. Ступінь засвоюваності цього майже нерухливого в ґрунті елемента в перший рік внесення в складі традиційних добрив становить фактично 9-12%. Тобто, реально спрацює лише 1 із 10 придбаних нами кілограмів фосфору. Решта 9 кг просто зв’яжуться в ґрунтовому розчині або будуть засвоєні бур’янами. Навіть, якщо ми використаємо таке популярне легкорозчинне добриво як амофос, то забезпечимо фосфорне живлення посівів упродовж дуже короткого часу – далі цей елемент буде недоступним. Якщо ж ми використаємо суперфосфат чи нітроамофоску, то за дефіциту вологи в ґрунті ризикуємо взагалі залишити рослини без фосфорного живлення.

Як бути в цій ситуації й не розоритися на закупівлі мінеральних добрив? Як свідчить досвід провідних господарств України в різних ґрунтово-кліматичних зонах, у такому разі доцільно застосовувати припосівне рядкове внесення швидкорозчинних твердих чи рідких добрив у поєднанні з листовими обробками.

Що маємо на увазі? Більшість культур левову частку фосфору споживають на старті. Він потрібен їм для інтенсивного якісного розвитку кореневої системи, що в свою чергу підвищує стійкість рослин при подальшому розвитку. При цьому доступний фосфор краще подавати в поєднанні з доступними азотом, сіркою та цинком. Не обов’язково давати їх у ґрунт вагонами – достатньо відносно невеликих, однак цілком доступних та правильно внесених норм добрив.

Якщо вести мову про тверді добрива, то це можуть бути імпортні гранули чи мікроґранули, призначені спеціально для стартового живлення і в складі яких міститься так званий пролонгований фосфор. Тобто, фосфор, доступність якого не обмежується двома-трьома тижнями, а завдяки наявності різних форм цього елементу живлення може перевищувати період 10 тижнів. При цьому гранулу потрібно покласти не десь там збоку і на пару сантиметрів глибше від насінини, а глибину від 8 до 12 см нижче її, спеціально налаштувавши секції сівалки. Покладене таким способом швидкорозчинне комплексне добриво, спонукатиме кореневу систему сходів розвиватися вниз і забезпечить їх при цьому гостро необхідними азотом і фосфором разом із іншими допоміжними елементами. При цьому завдяки наявності в таких гранулах фосфору в різних формах, він потраплятиме до рослини впродовж кількох тижнів, позитивно впливаючи на її фізіологічний розвиток. За умов дефіциту вологи в ґрунті такий спосіб стартового живлення при внесенні 40-60 кг/га може бути істотно ефективнішим у порівнянні із внесенням в рази вищих норм традиційних добрив як розкидним, так і припосівним способом. При цьому виключається ризик інтоксикації насінини внаслідок сухого контакту її із добривами.

Не менш ефективним може бути стартове внесення рідких добрив, у складі яких елементи живлення перебувають у розчиненому стані. Це повинні бути якісні суміші, склад яких варіюється, залежно від культури. Так, на кукурудзі це може бути більша кількість азоту, дещо менша фосфору із суттєвими домішками сірки та цинку. Це дасть змогу водночас забезпечити потужний старт рослин і гарантувати наявність ключових елементів живлення.

До конкретних переваг саме рідких стартових добрив належить їх набагато швидша та повніша засвоюваність, яка є вищою навіть за гострої нестачі вологи в ґрунті. Стартове добриво огортає насінину поживною «хмарою», із якої та гарантовано засвоїть певну кількість необхідних речовин.

Знову ж таки, як свідчить досвід у посушливих регіонах України, можна отримувати врожаї соняшнику понад 35 ц/га буквально на 10 кг/га стартового фосфору, в тому разі, якщо він внесений належним чином у розчиненій формі.

Слід наголосити, що ефективність обмеженого стартового живлення сходів буде набагато вищою в разі його поєднання з додатковими формами внесення: листовим, міжрядним та прикореневим.

Перш за все це стосується такої азотолюбної культури як кукурудза, котра гостро потребує цього елементу живлення, починаючи із фази 10 листків. В такому разі рекомендоване додаткове міжрядне внесення рідких добрив тоді, коли це дозволяє робити висота рослин, а також за можливості – прикореневе підживлення посівів КАСами за допомогою спеціальних насадок на форсунки обприскувача. Така технологічна операція дозволяє за наявності вологи в ґрунті отримувати дуже відчутні прибавки до врожайності. У разі ж коли вологи немає, будь-які підживлення, так само як і велика кількість азоту в ґрунті в принципі будуть зайвими, що призведе до марної витрати коштів та пригнічення рослин.

Листові ж внесення будуть особливо доречними за таких умов, що склалися цієї весни, тобто, тривалої прохолодної погоди, яка загальмувала споживання фосфору та калію кореневою системою рослин. У такому разі доцільним є застосування фосфоровмісних добрив, у складі яких містяться поліфосфати, що можуть рухатися всередині рослини й бодай частково компенсувати гострий брак цього елементу живлення. Не зайвим буде додаткове листове внесення калію, а також окремих ключових елементів, залежно від культури: цинку, бору тощо.

Разом із тим не можна рекомендувати обмежуватися винятково такими точковими мінімальними внесеннями добрив, адже рано чи пізно це призведе до збідніння ґрунтів. Справді, на будь-якому полі не бракує того ж таки фосфору чи калію, однак перебувають вони здебільшого у недоступних чи малодоступних формах. Добути їх можна лише шляхом зміни таких факторів як рівень кислотності ґрунту та активізації життєдіяльності ґрунтових організмів. Останній чинник обов’язково передбачає правильну роботу із пожнивними рештками та внесення органічних добрив. Це дуже болюча для вітчизняних фермерів тема, оскільки більша частина поголів’я ВРХ знищена внаслідок поширеної тенденції все міряти вищою чи нижчою рентабельністю виробництва. Якщо немає де добути традиційні органічні добрива, бажано бодай внести під осінній обробіток 400-500 кг/га гранульованого курячого посліду. Там є по 1-2% азоту, фосфору та калію та певна кількість мікроелементів. Однак курпослід цінний перш за все тим, що його внесення активізує роботу ґрунтових мікроорганізмів.

Тому на полях обов’язково потрібно здійснювати «зарядки» органікою, а вже тоді – думати про більші чи менші норми основного внесення NPK, якщо мова йде про посушливі регіони.

При цьому надзвичайно важливим елементом технології має бути регулярне здійснення аналізів ґрунту щодо їх мінерального складу. Це хоч і обійдеться в межах 3-7 дол./га, проте дасть змогу чіткіше уявляти картину того, що відбувається у ґрунті. І вже тоді приймати рішення.

Микола ЧЕРЕДНІЧЕНКО