Мінімальний варіант

Мінімальний варіант

Техніка для поверхневого обробітку ґрунту як універсальний інструмент, в тому числі для зниження витрат на вирощування сільгоспкультур.

На жаль, війна, вочевидь, не закінчиться завтра чи післязавтра, а це необхідно сприйняти вже сьогодні. Ворог не втихомириться доти, доки не буде цілковито виснажений. Тому ми віримо в ЗСУ, а поряд з тим вживаємо заходів для того, щоб підвищити рентабельність вирощування зерна, щоб забезпечити норма­льне функціонування економіки України.

Тому сьогодні агровиробникам варто звертати увагу на кожен елемент аграрної технології, який дасть змогу знизити витрати на вирощування, а заразом – забезпечити максимальну ефективність. Кожен літр пального, кожен кілограм добрив чи жменя насіння коштують грошей. Уже зараз слід шукати шляхи переходу агровиробництва на «військові рейки» з врахуванням усіх можливих ризиків.

Одним із таких факторів може бути вже добре відома вітчизняним агровиробникам мінімізація обробітку ґрунту, що дає змогу значно знизити використання пального. Так, якщо для здійснення якісної оборотної оранки необхідно від 20 до 30 літрів «солярки» на 1 га, то за умови мінімального обробітку можна вписатися в діапазон від 4 до 10 л/га. Це за нинішніх часів є дуже хорошою різницею. Не можна сказати, що це якась суперновація, але саме зараз варто розглянути найбільш поширені та інноваційні підходи до мінімального обробітку ґрунту, щоб осягнути їх реальні переваги та агрономічні особливості.

Зокрема, досі у багатьох господарствах України, котрі відмовилися від плуга, основним знаряддям для мінімального обробітку ґрунту є дискові борони різних розмірів та призначень. Їх перевагою є порівняно невисока вартість придбання та змінних робочих органів, простота та зрозумілість у використанні та певна універсальність. У принципі за бажання повний цикл ґрунтообробних робіт на полі можна провести, використовуючи одну й ту ж саму дискову борону. До речі, чимало фермерів із степових регіонів України саме так і роблять. Лущать стерню на глибину 3-4 см, потім сіють, і після збирання наступного врожаю можуть спрацювати на глибину 7-8 см, попередньо застосувавши рубаючий коток.

02

Не заглиблюючись у доволі розмаїту класифікацію дискових борін, завважимо, що різновидів їх є дуже багато, починаючи від легких лущильників та закінчуючи потужними дисковими плугами. Відповідно, кожна модифікація має особливе призначення та специфічні налаштування для максимально ефективної роботи, включаючи діаметр та форму дисків.

Тому, якщо робити ставку в обробітку ґрунту саме на дискові борони, то їх у господарстві потрібно мати не менш як дві одиниці – легшу борону для мілкого обробітку та більш важку та потужну – для основного. При цьому на кожен агрегат бажано мати два комплекти робочих органів –класичні, круглої форми, та агресивні, призначені для покращеного подрібнення стерні, типу «ромашка» чи «флекс».

При цьому слід мати на увазі відомі недоліки застосування дискових борін. По-перше, це слабке забезпечення зберігання вологи в ґрунті після проходу агрегату, надто ж на глибині понад 4 см. По-друге, провокація проростання бур’янів – диски подрібнюють та розкидають кореневища по усьому верхньому шару ґрунту, що спричиняє посилений розвиток смітної рослинності на полі. А за умов гострого дефіциту ЗЗР, що спостерігається нині в Україні, це може стати не кращим рішенням. Інакше доведеться знову й знову запускати агрегат у поле.

Тому в якості альтернативи, якщо дозволяють фінансові можливості господарства, краще замінити дискову борону агрегатом для вертикального обробітку ґрунту. В чомусь вони схожі, але лише візуально. Вертикальний агрегат не перевертає пласт і не скородить усе підряд – він акуратно немовби «шинкує» верхній шар ґрунту, створюючи велику кількість мікротріщин у стерні. За умови зміни кута атаки робочих органів (дисків, іноді у комбінації з лапами) така конструкція може виконувати широкий спектр польових завдань: лущення стерні, передпосівний та основний обробіток ґрунту тощо.

03

Головними перевагами застосування цієї мінімальної технології обробітку поля є забезпечення режиму максимального збереження вологи та створення умов для пришвидшеної мінералізації пожнивних решток, шляхом їх якісного подрібнення та додаткової аерації. Це створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів у ґрунті. Тому якщо в господарстві приймається вимушене рішення про відмову від глибокого обробітку ґрунту, то радимо не забуваючи про дискові борони, також звернути увагу на техніку для вертикального обробітку ґрунту.

При цьому наголосимо, що під усі агрегати такого типу краще провадити бодай один раз на чотири роки глибоке рихлення ґрунту за допомогою глибокорозпушувача. Утім, така процедура не буде зайвою за жодної технології обробітку, окрім хіба що класичного ноу-тілл. Зняти ущільнення та поліпшити структуру ґрунту з одночасним внесенням фосфорно-калійних добрив на глибину буде вельми доречним заходом.

Якщо вести мову про абсолютно мінімальні та ефективні рішення обробітку ґрунту, то крім ноу-тіллу, радимо звернути увагу на технологію інтенсивного використання колісних борін. Її суть полягає в догляді винятково за верхнім кілька сантиметровим шаром ґрунту на полі. Колісна борона кількома періодичними проходами буквально витягує з нього практично все насіння бур’янів, не рухаючи те, що лежить у глибших шарах ґрунту. При цьому здійснюється дійсно мінімальний і надзвичайно вологоощадний обробіток ґрунту з формуванням товстого шару мульчі на поверхні поля. У результаті в разі ефективно реалізованої технології фермер за мінімальних витрат пального (буквально до 6-7 л/га) може вирішити проблеми з бур’янами нехімічним способом, забезпечити утворення органічної речовини й відчутне збереження вологи в ґрунті.

Відповідно, таким чином заощаджується не лише пальне, але й гербіциди та мінеральні добрива. При цьому не потрібно купувати дорогу імпортну техніку й мати в господарстві трактори великої потужності. Проте така технологія із застосуванням колісної борони, як і правильний ноу-тілл чи стріп-тілл, можуть вимагати потужної технологічної підтримки в перші роки застосування. Хоча воно того варте.

І нарешті ми не можемо не згадати про стріп-тілл як про важливий напрямок фактично мінімальної технології обробітку ґрунту. Мінімізація тут досягається шляхом скорочення оброблюваної площі на полі – до 25-30%. Безпосередньо обробляється за смугової технології лише зона висіву та розвитку рядка культурних рослин, винятково туди ж закладаються і мінеральні добрива. Натомість міжряддя лишаються необробленими й укритими пожнивними рештками культури-попередника.

05

У принципі переважна більшість українських фермерів добре обізнана про переваги та особливості технології стріп-тілл, і ми не будемо їх повторювати в межах даної статті. Зазначимо лишень, що за нашими даними, отриманими безпосередньо від фермерів-практиків, стріп-тілл дає змогу зменшити витрати пального в середньому в 2,5-3 рази назагал. Себто, якщо у фермера на все впродовж річного циклу вирощування сільгоспкультури (разом із обприскувачами і комбайнами) витрачалося 50-60 л/га пального, то ефективне впровадження смугової технології дає змогу вписатися в 20 л/га. Це дійсно дуже хороший, а головне цілком реальний показник.

Поряд із тим для того, щоб перейти на смуговий обробіток ґрунту недостатньо самого лише бажання. По-перше, це досить дороговартісні агрегати, що потребують агрегатування з тракторами потужністю понад 260 к.с. і вище. По-друге, щоб досягнути усіх переваг технології, необхідне дотримання цілої низки додаткових технічних та технологічних умов. Це й бездоганна робота за точним сигналом, і попереднє якісне розрихлення та вирівняння поверхні поля, і рівномірне подрібнення та розподілення пожнивних решток по полю, та багато іншого. Тому для того, щоб нормально почати працювати за стріп-тілл, варто здійснити серйозну попередню роботу.

Зазначимо також, про що ми вже говорили в попередніх матеріалах, економія пального не може розглядатися сама по собі як основна мета. Мінімізація обробітку ґрунту, що зменшити використання пального в перерахунку на гектар поля – це добре. Проте вона не повинна досягатися за рахунок погіршення родючих властивостей ґрунту та зниження врожайності. Річ у тім, що ґрунтово-кліматичні умови не в усіх господарствах дають змогу безболісно перейти на мінімальний обробіток поля. І тут доведеться зробити правильний вибір, що не завжди просто.

Іван МАРЧЕНОК

Рекламодавці останнього номеру