Перепони для розвитку сирного бізнесу в Україні

Українським сирам стає все важче пробиватись на експортні ринки – передусім, через високу собівартість, яка пов’язана з конкуренцією за молочну сировину на внутрішньому ринку. Додає проблем і зростання імпорту до України іноземних твердих сирів – з Польщі та Білорусі, які іноді є дешевшими за вітчизняний продукт.

Що допомагає сирам ТМ «КОМО» та ТМ «КЛУБ СИРУ» утримувати позиції, і скільки вдається заробляти на експорті завдяки медійній активності підприємства, – розповів генеральний директор Сирного бізнесу ГК «Континіум» (ТМ «КОМО» та ТМ «КЛУБ СИРУ») Олег Волошин.

Які результати роботи вашої компанії за останній рік? Що змінилось у галузі?

-У галузі я працюю достатньо тривалий період, проте не пам’ятаю жодного року, який можна було б назвати простим. Поточний рік (2019) видався досить складним, тому що маємо великий дефіцит сировини, особливо у другому півріччі, що призвело до зростання ціни на молоко більш, ні ж на 30%, а в цілому по року – на 10-12 відсотків. Зазвичай у літній період попередніх років спостерігався профіцит сировини, у цьому ж році маємо дефіцит молока для переробки, що не могло не відобразитись на ціні готового продукту – собівартість виробництва сиру за останній рік зросла приблизно на 10% в межах року.

Та й імпорт сирів тисне, чи не так?

-Безумовно, ми відчуваємо значний тиск імпорту за останні півроку. Згідно офіційних даних, імпорт сиру зріс з 8 до 28 відсотків, не враховуючи «сірий» імпорт, який росте значно швидше, особливо у прикордонних областях. Це продукція сумнівної якості, яка потрапляє на ринок України без сплати податків до держбюджету, і коштує на полицях 120-130 грн за кілограм, що не відповідає реаліям внутрішнього ринку. Якщо ще півроку тому ціна на польський продукт була вища (при цьому певні мережі мали лояльну політику щодо імпортного товару, і націнка на сири польського виробництва була нижчою), то сьогодні він в паритеті. Раніше ми порівнювали націнку на український та польський сири, – вона була однаковою, а іноді й поступалась. Що стосується оптової відпускної ціни польського сиру, то це 3,1 євро, тоді як в українських підприємств навіть собівартість продукту складає 3,3 –3,4 євро. Проте ми постійно працюємо над зниженням заводської собівартості, однак потрібно розуміти, що тут 90% залежить від ціни молока, яка на сьогодні в Україні вища, ніж у європейських виробників, а решта 10% – це пакувальні матеріали, закваски, допоміжні речовини, паливно-енергетичні ресурси (ми працюємо над енергоефективністю підприємства),а також заробітна плата й інші виробничі витрати.

Чи зменшуються, як наслідок, обсяги переробки молока на вашому підприємстві? Якими вони будуть цього року?

-Хоча рік ще не закінчився, проте падіння обсягів виробництва на сьогодні не фіксуємо. Навіть навпаки, ціною великих зусиль нам вдалося цього року наростити виробництво. Зростання склало від 5 до 7 відсотків з точки зору тоннажу переробки молока. А обсяги виробництва готової продукції в цьому році по одному підприємстві склали близько 15,3 тисячі тонн (ваговий сир ТМ «КОМО»), по другому – 8,2-8,3 тис. т. Разом це близько 23,5 тисячі тонн твердого сиру. Якщо ж говорити про плавлені сири, то обсяги виробництва на поточний рік заплановано близько 6 тисяч тонн.

Як наведені вами дані відобразились на показниках прибутковості?

-Щодо показників прибутковості, нам в кращому випадку, вдасться утримати їх на рівні минулого року, тому що, в першу чергу, відбувається тиск імпорту на внутрішній ринок, по-друге – відчуваємо тиск зростання ціни на молоко, і це не компенсується зростанням цін на готову продукцію.

А щодо експорту продукції – відбулось зростання чи падіння?

-Якщо всі плани будуть реалізовані, вдасться прирости в експорті десь на 5-7%. Однак, якщо в минулому році експортний напрям був цікавим і займав близько 15% продажів і 30% маржинального доходу, й ми намагалися інвестувати в цей напрямок, то в поточному році він не настільки цікавий, оскільки рентабельність нашого внутрішнього ринку вища, ніж експортного. На сьогодні наше завдання – не нарощуватися, а утримати позиції, в надії, що кон’юнктура ринку незабаром зміниться – є канали, які працюють в нуль або близько до нього. Це не тільки тенденція нашої компанії, а й усього ринку. Багато компаній зараз закривають свої експортні відділи, бо це не рентабельно , оскільки більшість контрактів або нульові, або мінусові.

Всі експортні позиції молочного напрямку «просіли», чи все ж є те, що досі вигідно продавати?

-Про всі позиції не можу сказати, адже у нашому портфелі є лише твердий та плавлений сири, суха сироватка, яка у певні періоди більш вигідна, а в інші – менше. У нас немає стратегії відкривати десятки ринків на рік. Ми намагаємося щороку відпрацьовувати один-два ринки, але з максимальною віддачею.

Над відкриттям ринку збуту якої країни працювали у цьому році?

-У поточному році ми, в першу чергу, працювали з ринком Казахстану, зробили низку дистриб'юторських змін. Це на сьогодні наш ключовий ринок. Загалом відправили в цю країну близько 3 тисяч тонн сиру. Постачаємо продукцію також в Ізраїль, ОАЕ, США, Грузію, Азербайджан, Киргизстан, Ірак, однак це не ті ринки, які можуть генерувати стабільні доходи та максимальні відвантаження. На наступний рік розглядаємо ринок Узбекистану.

Знаю, що у білоруських молокопереробних компаній досить великі плани щодо завоювання як ринку збуту Казахстану та Узбекистану, так і Китаю, й України. Як ви вважаєте, це вплине на фінансові показники вашого підприємства у перспективі?

-На внутрішньому ринку нам вдається утримувати позиції. Що стосується експорту, то наші інтереси з білорусами частково перетинаються. Це відбувається, наприклад, на ринку Казахстану. Нам нелегко конкурувати, особливо з точки зору собівартості продукту, адже вона у нас суттєво вища, та й логістика з більшим плечем доставки. Логістика з Білорусі вартує вдвічі-втричі дешевше, ніж з України. Теж саме і за часом доставки: якщо з Білорусі автотраком продукцію доставляють максимум за тиждень, то з України отримують через 20-30 днів. Конкуренцію нам вдається підтримувати за рахунок стабільної якості продукції, зусиль побудованої дистрибуції та маркетингових інвестицій.

Яким чином будете розширювати асортимент у наступному році?

-Обов’язково будемо розширювати лінійку плавлених сирів. Уже з’явилась і ще з’явиться у наступному році низка нових продуктів. Що стосується твердих сирів – буде і нове пакування, і нові сорти сиру. Наша компанія завжди над цим працює. Крім того, продовжуватимемо інвестувати у виробничі потужності – як в оновлення, так і в підтримку у належному стані інфраструктури. Яку цьому році, такі в наступному плануємо вкласти у розвиток не менше 2-3 млн. доларів.

Ірина Глотова

Рекламодавці останнього номеру