Плюси та мінуси поліуретанових футеровок

Поліуретанове футерування – це відповідь на проблеми, які дошкуляли елеваторникам: зношення обладнання, пошкодження й дроблення зерна, пилоутворення, затори, шум.

Наразі завдяки поліуретану цих проблем вдалося уникнути. Крім того, зберегти зерно й підвищити прибутковість виробництва. Поліуретанове футерування дозволяє зберегти від дроблення щонайменше 2 відсотки зернової маси. Наприклад, для 100-тисячного елеватора збереження 2% зерна від дроблення дає додаткових 2000 т товарного зерна, а це неабиякий прибуток. Тож обладнання треба футерувати!

Але хто і як це робитиме? З досвіду наших замовників знаємо, що неправильне футерування може призвести до ще більших збитків. Тому за нагоди хочемо розповісти про методи футерування, що розроблені нашими фахівцями, і на що треба звернути особливу увагу.

Розглянемо кілька популярних методів футерування самопливного обладнання. Це: а) футерування за допомогою готових поліуретанових вставок, б) футерування методом гарячої адгезії та в) футерування листовим поліуретаном.

Перед тим як розпочати роботи з футерування ми завжди проводимо певне анкетування для того, щоб запропонувати замовнику якнайкращий спосіб футерування самопливного обладнання. Замовник повинен відповісти на такі питання: який продукт буде транспортуватись, яка потужність перевалки, який температурний режим, яке обладнання повинно футеруватись та яка його геометрія.

Відразу зауважмо: футерування необхідне! Воно, перш за все, усуне бій, дроблення та травмування зерна, захистить обладнання від зносу, стане запобіжником проти заторів і пилоутворення.

Розглянемо деякі плюси й мінуси методів футерування:

Дозволяє швидко проводити футеровку на об'єкті будівництва. Можлива корекція кутів секторів і колін. Кріплення фланцеве, зручне при монтажі. За рахунок вільного положення поліуретанової вставки в металевій трубі - теплове лінійне розширення металу і поліуретану не деформує обладнання в цілому. Але метод прийнятний лише для стандартизованого обладнання.

Таким способом можна футерувати лише прямі ділянки труб і сектори стандартних розмірів. Велика перевага цього методу - можна футерувати труби різної довжини, в розмірі до 25 метрів.

Дозволяє повністю закрити внутрішню поверхню обладнання, два матеріали - метал і поліуретан стають монолітним виробом. Теплове лінійне розширення діє на матеріал як на єдине ціле.

Кріплення поліуретану надійне й довговічне.

Підриви поліуретану виключені. Обладнання зручне при зберіганні та монтажі.

Цей метод трохи дорожчий, ніж при кріпленні листів поліуретану на болти.

Дозволяє закрити внутрішню поверхню обладнання, але на складних конструкціях, наприклад, переходах, складових секторах, перекидних клапанах можливі пропуски у футеровці й невеликі щілини.

Вимагає підбору спеціального клею.

Вимагає додаткового часу на затвердіння клею.

У місцях кріплення болтами можливі невеликі спучування поліуретану, що спричинять більш швидке стирання з наступним підривом.

При дотриманні технології наклеювання, метод хороший для футерування прямих ділянок, і він трохи дешевший, ніж метод гарячої адгезії поліуретану.

Армування застосовується для того, щоб зменшити вплив теплового лінійного розширення на поліуретан. Метод дозволяє швидко футерувати обладнання безпосередньо на об'єкті будівництва. Роботи виконуються на прямих ділянках і дозволяють футерувати великі поверхні обладнання. Така футеровка рекомендується для захисту квадратних самопливних труб, бункерів, днищ конвеєрів. Але складні по геометрії ділянки футерувати неможливо.

Для армування ми застосовуємо такі матеріали: сітка просічно-витяжна, лист просічний, лист металевий товщ. 1,0 мм, сітка полімерна. Особливі умови: необхідно звернути увагу на поверхню армуючого матеріалу, адже від того, наскільки його поверхня рівна та пласка, залежить товщина поліуретанового шару. Тому для відповідальних ділянок обладнання ми рекомендуємо футеровку поліуретаном, що армований просічним листом.

Такі основні методи футерування обладнання. На наше футерування ми надаємо гарантію, яка вимірюється проходом зерна не менше ніж 500 тис. тонн.