Сепаратори САД - для врожаїв і прибутків.

Директор ФГ Шляхова (Чутівський район, Полтавщина) Олексій Іванович Шляхов розповідає про результати роботи сепаратора САД, що встановлений у його господарстві.

– Сепаратор САД – моя давня мрія. Купив його в 2017 році. Потім фахівці від заводу-виробника допомогли доукомплектувати цей сепаратор. Тепер у нас повний цикл очищення зерна. З поля зерно завантажуємо в приймальний бункер. З бункера зерно надходить у сепаратор САД за допомогою норії продуктивністю 50 тонн на годину.

На яких культурах використовуєте сепаратор САД?

– Практично на всіх культурах, які вирощуємо, а це пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, соняшник. У нас 1500 га, тому в сівозміні кілька культур.

Що дає вам сепаратор САД? Навіщо, власне, він вам?

– З перших днів запуску сепаратора ми переконалися в його ефективності. За його допомогою ми отримуємо відмінний посівний матеріал. Тепер я сам сортую все своє зерно для отримання посівного матеріалу. Ми використовуємо на посів другу й третю фракції. Це найщільніші, найвищі за питомою вагою й найсильніші зернини. Вони мають кращу схожість, і коли я побачив перші сходи, то відразу оцінив якість посівного матеріалу. Пшениця в мене дружно зійшла й потім розвивалася помітно краще, ніж звичайно. Дружні й сильні сходи, рівномірне дозрівання й хороша кущистість. Прибавка врожаю виявилася більшою, ніж я чекав – в середньому на 25%. Сепаратор САД окупився в мене практично в перший сезон. Та й настрій добрий від вдалого господарського рішення.

Ви використовуєте сепаратор САД для первинного очищення чи й вторинного?

– Коли потрібно швидко очистити зерно в сезон збирання, я його налаштовую в режимі первинного очищення. Мій САД настільки мені допоміг у період жнив, що я швидко відвіяв пшеницю й одразу ж продав її за хорошою ціною. А до посівної я готуюся ще ретельніше, відкалібровую зерно, як мені потрібно.

Олексій Іванович провів нас по території свого току, показав ангари. Ми були приємно вражені добрим порядком у господарстві. Рівний новий асфальт, доглянута сучасна техніка, комбайни. А ще подивилися, як роблять кукурудзяні палички з комбікорму для тварин. Аромат стояв немов у кондитерській, і тваринам дуже до смаку. Після завершення екскурсії ми прямуємо до офісу, дякуємо за теплий прийом, прощаємося.

Коли були вже готові до від'їзду, Олексій Іванович, трохи ніяковіючи, запропонував показати нам свою колекцію радіо.– Я радіоаматор і збираю раритетне радіо вже 10 років.

Звичайно ж ми погодилися. Колекціонери радіо зустрічаються не часто. Радіо в такий глибинці, та ще й ціла колекція?Піднімаємося сходами, заходимо в кімнатку, а там на полицях старовинні радіоприймачі, передавальні пристрої, різні прилади, починаючи з 1917 року випуску. Ось, наприклад, МС-539 1939 року випуску Олександрівський завод. Радіо відреставроване, з табличкою, на якій записана його історія. На полицях приблизно 30 різних приймачів й усі унікальні. Багато чорно-білих фотографій різних радіоаматорів, історія радіо описана в схемах і датах. Дух старовини просто вражав. Заходимо в наступний зал. І знову ми були шоковані. Одеський музей радіо відпочиває. Тут екземпляри не лише радіоприймачів, але й найперші програвачі, грамофони. Експонати вміло розташовані на полицях, біля кожного зразка інформація про нього. Так поміж справами ми доторкнулися до історії радіо. Радіоприймачі з Америки чи Франції виглядали немов нові.

Принагідно Олексій Іванович зробив для нас екскурс в історію радіо. Він часто бере участь у наукових конференціях з історії радіотехніки, проводить екскурсії для школярів. На прощання просив переказати вітання винахіднику сепаратора САД, подякував за розробку такого унікального й потрібного для хліборобів обладнання.

Рекламодавці останнього номеру