Сюрпризи сезону 2021, або чи зійшовся елеваторний баланс?

Сюрпризи сезону 2021, або чи зійшовся елеваторний баланс

На сьогодні елеваторні потужності України складають більше ніж 57 мільйонів тонн. Аграрії на кінець листопада 2021 року намолотили зернових і зернобобових майже 80 млн. т. Це трохи менше, ніж торік. Урожайність не виросла, кількість зерносховищ за рік збільшилась, здавалося б, баланс елеваторів та зерна повинен бути цілком прийнятний, адже в 2020 році навіть при менших загальних обсягах дефіциту зерносховищ не було.

Але учасники ринку констатують – у поточному сезоні елеваторних потужностей бажано б мати більше. Чому?

ТРИ ГОЛОВНИХ НЕСПОДІВАНКИ СЕЗОНУ

Першою перевірити зерновиків на витримку вирішила погода. Сезон видався дуже складний – він наче «спресувався» в часі. Через дощі збирання врожаю зрушилося, уже на ранніх зернових відставання від минулого сезону було в середньому на два тижні. На заході України пшеницю збирали до середини серпня. Цікаво, що регіони в цьому сезоні взагалі вирішили аграріїв збити з пантелику – коли північні області завершили збирання пшениці, на півдні на багатьох полях її навіть не починали. Пізно також почали збирати ріпак. Тому вже на старті елеваторам довелося напружитися й організувати швидке приймання одночасно кількох культур. І тут вигравали ті, у кого потужне технологічне обладнання та достатня кількість ємностей, щоб розкласти в них різні культури та ще й різних класів та якості.

Із соняшником та кукурудзою теж було не легше. Збирання цих культур також зрушилося, до того ж вони йшли досить вологими. Будь-який елеваторник скаже, що набагато простіше соняшник сушити наприкінці серпня, коли температура на вулиці 20-25°C і вище. У цьому сезоні соняшник довелося сушити значно пізніше.

Досить вологою – у діапазоні 20-35% – надходила й кукурудза. Її активно сушили навіть у традиційно посушливих регіонах, таких як Південь, Харківська та Дніпропетровська області, не кажучи вже про захід України, де вологість завжди вища. Організовувати процес сушіння довелося й морським зерновим терміналам, бо частина аграріїв південного регіону традиційно везла свій урожай відразу в порти, виключаючи з цього ланцюжка лінійні елеватори.

Вологе зерно для елеваторників завжди було джерелом прибутку, тож здавалося, вони повинні були радіти такому перебігу подій. Але тут елеваторники стикаються з другим викликом сезону – підвищенням цін на газ, а відтак на сушку зерна. Ціна на газ зростала так стрімко, що довгий час зерносховища не могли визначитися з тарифами на сушіння зерна. У виграшній позиції опинились підприємства, у яких зерносушарки працюють на пропані або на альтернативному паливі. Тож усе більше елеваторників почали задумуватися про переведення сушарок на альтернативу, й інтерес до цієї теми зростає.

Через високі ціни на газ довелося понервувати й поклажодавцям. Не кожен елеватор брав зерно від третіх осіб. Більшість зерносховищ, що працюють у складі аграрних компаній, віддавали перевагу власному зерну – його потрібно було і просушити, і розмістити на зберігання. У складному становищі в цій ситуації опинилися дрібні фермери, у яких немає власних потужностей для зберігання. Їм довелося докласти зусиль, щоб прилаштувати свій урожай. Дехто взагалі лишав кукурудзу в полі для досушки, тому що елеватори цього сезону, можна сказати, були «забиті під зав'язку».

Складності загальній ситуації додала й зернова логістика. Окремі учасники ринку нарікали на дефіцит локомотивів на «Укрзалізниці» – їх не вистачало, щоб вивезти зерно в порти, тож доводилось користуватися автомашинами, аби доправити товар на зернові термінали. Але й з зерновозами виник дефіцит. Знову ж через те, що жнива затягнулися, автомашини були задіяні в перевезенні зерна з полів на елеватори, і їх не завжди вистачало на усіх клієнтів, які бажали транспортувати продукцію в порти. Тож виникали ситуації, коли елеватори були заповнені вщент, і як тільки якусь частину зерна вивозили в порт, така ж кількість зразу надходила на елеватор.

Труднощі з вивезенням зерна в порти на експорт спонукали окремі компанії трейдерів переорієнтуватися й шукати альтернативних покупців на зерно – переробників, які знаходяться неподалік від елеваторів.

ЗАСВОЇЛИ УРОК – РОЗШИРЮЮТЬ ПОТУЖНОСТІ ЗІ ЗБЕРІГАННЯ

Поточний сезон показав – особливого надлишку елеваторних потужностей не було навіть у досить крупних компаній. Тож в Україні продовжують будувати зерносховища, причому як дрібні фермери, яким у цьому сезоні без своїх складів взагалі було скрутно, так і більші компанії.

Серед тих, хто вирішив помітно наростити елеваторні потужності «Континентал Фармерз Груп», що входить до Saudi Agricultural & Livestock Investment Co (Salic, Саудівська Аравія). В компанії заявили про плани збільшити об'єми зберігання зерна на 20%. У найближчі два роки елеваторні потужності агрохолдингу складуть 600 тис. т зерна. У нові елеватори «Континентал Фармерз Груп» інвестує близько $16 млн.

Цього року агрохолдинг також розширив елеваторну мережу на 20% – до 500 тис. т. До речі, компанія не лише будує елеватори, але й купує на вторинному ринку. Восени «Континентал Фармерз Груп» придбала Городенківський елеватор, що розташований в Івано-Франківській області. Його потужність одночасного зберігання становить 87,5 тис. т.

«Покупка елеватора у місті Городенка — це черговий крок на шляху розширення виробничих потужностей «Континентал», а також ще одна інвестиція в сільськогосподарську галузь, яка підтверджує наміри компанії довго працювати та розвивати бізнес в Україні», – так прокоментував цю подію генеральний директор «Континентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен.

Цієї осені у Вінницькій області новий елеватор відкрила компанія «Летичів Агро». Потужність одноразового зберігання підприємства становить 40 тис. т. Збудували підприємство у місті Бар. Це місце обрали через наявність там вузлової станції. Зерносховище збудували на території колишнього цукрового заводу трохи менше, ніж за рік. У підприємство інвестували понад $10 млн.

Компанія «СТС», що входить до Групи TRANS TRADE, ввела в експлуатацію в Сумській області першу чергу В'язівського елеватора потужністю 25 тис. т. Будівництво другої черги компанія планує розпочати теж цього року. Після добудови всіх черг загальна ємність елеватора складе 100 тис. т. Підприємство надаватиме послуги товаровиробникам, агрохолдингам та трейдинговим компаніям, без жодних обмежень.

Також на території елеватора в цьому році добудовують дві залізничні гілки з чотирьох запроектованих. Це дозволить розміщувати на них до 22 вагонів. Після завершення будівництва другої черги елеваторного комплексу підприємство зможе за добу відвантажувати 54 вагони.

Збільшує потужності свого елеватора в Чернігівській області «Агропромислова компанія «Магнат». Зараз триває будівництво другої черги на 45 тис. т зерна. Після завершення будівництва потужність одноразового зберігання становитиме 90 тис. т.

«Баришівська зернова компанія» Grain Alliance ввела в експлуатацію другу чергу «Ніжинського елеватора». Потужність одноразового зберігання там збільшили з 24 тис. т до 71 тис. т. Цікаво, що цей елеватор працює виключно на твердому паливі – пелетах із рослинних матеріалів. До реалізації цього «зеленого проекту» долучився Європейський банк реконструкції. Шведські інвестори вклали туди 230 млн грн.

І це лише кілька прикладів будівництва нових потужностей, які ведуться саме зараз, не говорячи про фермерські.

До речі, збільшують свої потужності, як уже було сказано на прикладі «Континентал Фармерз Груп», компанії не лише за допомоги будівництва. Досить жваво поводиться і вторинний ринок. Не зменшує свої апетити Група компаній «Прометей». У планах компанії найближчим часом купити ще від 4 до 6 підприємств. Зараз вона володіє 29 елеваторами у 10 областях України.

«Група компаній навіть на волатильному ринку вміє не тільки тримати свої лідерські позиції, а й показує стабільно високу ефективність і прибутковість, продовжуючи розвиватися і масштабуватися», – стверджує власник ГК «Прометей» Рафаель Гороян.

Висновки сезону

Поточний маркетинговий рік ще не закінчився, але проміжні висновки аграрії та елеваторники зробили. Вони будуть продовжувати будувати потужності для зберігання зерна, будуть активніше дивитися в бік альтернативних джерел тепла для зерносушарок і опалювання приміщень на елеваторах, а також будуть шукати способи, щоб знівелювати ризики логістики в гарячий сезон. А це означає, що розслабитися елеваторникам ніколи, треба знову й знову вирішувати нові задачі й долати виклики.

Олена ВЕРЕДА

Рекламодавці останнього номеру