Третя міжнародна конференція «Лабораторія No-­till»

23-­24 січня в приміщенні торгово-­промислової палати України (м. Київ) пройшла третя міжнародна конференція «Лабораторія No-­till». Організатор заходу — YouTube канал «No-­Tiller» та його автор, фермер і блогер Михайло Драганчук.

На передодні конференції 22 січня вперше був проведений воркшоп для початківців. На нього прибули ті, хто робить перші кроки або лише придивляється до технології No-Till.

На заході досвідчені майстри ділилися своїм досвідом освоєння No-till і давали поради початківцям, як зробити перехід на цю технологію в щонайкращий спосіб. Серед спікерів були фахівці, вчені, успішні фермери, які вже домоглися значних результатів в аграрному бізнесі.

Досвідом з учасниками Воркшопу ділилися:
  • Вадим Дробітько, голова ФГ «Аркадія», (Миколаївська обл.);
  • Микола Косолап, кандидат с/г наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП (Київ);
  • Едуард Романьков, директор ТОВ «Союз-Спецтехніка» (Дніпропетровська обл.);
  • Артем Лаврик, фермер та блогер (Полтавська обл.);
  • Володимир Бурлака, спеціаліст з розвитку технології No-till у ТОВ «Компанія Агромир» (Кропивницький).

Серед учасників воркшопу фермери з Херсонщини Віктор Куліуш і Олександр Лисак. Вони приїхали на захід, щоб більше дізнатись про технологію Nо-till.

– «Я одноосібник, у мене невелике господарство – близько 60 га. Почав займатись фермерством відносно недавно. На сьогоднішній день я схиляюсь до того, щоб переходити на технологію Nо-till. На цьому заході ми багато дізналися про переваги цієї технології, про її позитивні моменти, практичне застосування. Зокрема, що ми не повинні порушувати структуру ґрунту. У нас на Херсонщині в останні роки дуже відчуваються зміни клімату. Тому й звертаємо увагу на цю технологію, оскільки вона дає шанс зберегти вологу, якої у нас дуже не вистачає», – розповів Віктор Куліуш.

– «Маю 150 га. Приїхав сюди, бо цікавлюсь цією технологією. Уже рік як підписався на відео-канали по Nо-till, спостерігаю за Артемом Лавриком за Михайлом Драганчуком. Сподобалась мені ця технологія, за останній рік я повністю змінив своє ставлення до неї. Гадаю, що за нею майбутнє, і рано чи пізно багатьом доведеться на неї перейти. І виграє той, хто це зробить раніше», – додав Олександр Лисак.

«Лабораторія No-till» у черговий раз зібрала фермерів, керівників і фахівців агропідприємств, які цікавляться технологією, тих, хто шукає нові знання і тих, хто хоче поділитися своїми досягненнями та напрацюваннями – загалом 400 однодумців з 15 країн світу на два дні занурилися в світ No-till. Україну представляли фермери з 17 областей, що свідчить про підвищений інтерес сільгоспвиробників до технологій нульового обробітку ґрунту.

14 спікерів з України, Європи та Америки ознайомили присутніх із сучасними трендами розвитку No-till технологій, а також детально розповіли про окремі складові цих технологій та їхній вплив на ґрунти й рослини.

Підсумовуючи результати роботи конференції, слід відмітити, що система землеробства No-till набуває поширення у виробництві, відбувається її вдосконалення й адаптація до умов України.

У рамках конференції пройшла виставка, присвячена технології No-till. Були представлені елементи сівалок, дрони, біопрепарати, спеціалізована література по технології No-till тощо.

Михайло Драганчук:

– Ми спробували зробити цю конференцію тематичною. У перший день сконцентрувались на виступах спікерів, на сьогоднішній практиці, як бути більш ефективними при застосуванні ЗЗР, добрив, сівозміни. А ось другий день конференції був присвячений майбутньому. Ми спробували зазирнути в завтрашній день, уже говорили про екологізацію, про збереження ґрунтів, про заміну хімічних препаратів біологічними, навіть спробували підняти таку тему, як органічний No-­till.

Вважаю, час впровадження No-­till вже настав, ми бачимо, що робиться з кліматом: пожежі в Австралії, танення льодовиків у Гренландії. Це говорить про те, що проблема СО2 не знята, а тільки загострюється. Тому ми будемо в подальшому спостерігати більшу зацікавленість до цієї технології серед фермерів. Сьогодні аграрний сектор є одним із великих джерел викидів СО2. Парникові гази, вуглекислий газ, продукуються як у тваринництві, так і при обробітку ґрунту. Тому, відмовившись від полицевого обробітку, ми зберігаємо не лише ґрунт, але й повітря, довкілля.

Рекламодавці останнього номеру