Все – за раз!

В Україні внаслідок очевидних змін погодних умов та погіршення фінансового становища аграріїв, чітко окреслилися основні проблеми, які з кожним роком дедалі сильніше перешкоджають отримувати нормальні врожаї та знижують рентабельність бізнесу в цілому. Особливо вони відчуваються восени та навесні – під час посівної.

Насамперед, маємо на увазі нестачу вологи – періодично багато регіонів України страждають від посухи, що накриває навіть західні області, у яких раніше ніколи не бракувало опадів. Враховуючи те, що подібна проблемна ситуація, на жаль, часто повторюється, українські аграрії сьогодні всерйоз стурбовані пошуками шляхів її подолання.

Ще одна проблема – переущільнення ґрунту, спровокована як надмірним застосуванням важкої техніки впродовж десятків років поспіль, так і використанням на полях сучасних тракторів-гігантів, велетенських комбайнів тощо. У багатьох місцях ґрунт спресований так, що на глибині 30-40 см утворюється непроникна «підошва», що не пропускає вологу до кореневої системи рослин зверху й не дозволяє рослинам підтягувати її з нижніх шарів. У принципі цю проблему можна вирішити шляхом використання спеціальних глибокорозпушувачів, проте набагато складніше усунути власне самі причини її виникнення.

Не слід забувати і про дорожнечу пального. Весняна сівба за традиційною технологією вимагає від чотирьох до шести проходів машин та агрегатів – обробіток ґрунту в два-три проходи, закриття вологи, внесення добрив, безпосередньо сам висів, коткування тощо. Все це виливається в серйозні гроші на пальне та оплату робочої сили.

Ну, і в агрономії найголовніше – це час. Половина успіху в рослинництві – це здійснення всіх технологічних операцій в оптимальні агрономічні терміни, тобто, поки ще є волога в ґрунті.

Брак вологи, відтак, і часу, переущільнення ґрунту та дорожнеча паливно-мастильних матеріалів – проблеми відомі. Одним із найефективніших способів їх розв’язання на сьогоднішній день можна вважати застосування універсальних посівних комплексів. Відразу обмовимося: поки що не існує чіткої класифікації, що чітко відрізняє агрегати, про які йтиметься. Виробники по-різному їх позиціонують, залежно від способу обробітку ґрунту та висіву конкретної культури. Тому ми орієнтуватимемося на найзрозуміліший орієнтир – результат, якого досягли в конкретному господарстві.

Мій співрозмовник – аграрій із центральної України, який обробляє майже 3 тисячі га. Тобто, міцний середняк, який має змогу придбати необхідну кількість дорогих брендових одиниць техніки для виконання ключових агротехнічних операцій. Поля господарства розташовані в зоні, де опади випадають вкрай нестабільно. Протягом уже п'яти років для посіву зернових та ріпаку аграрій використовує стриптільний посівний комплекс.

– Обійшовся він мені недешево – майже 120 тисяч євро. Але я купив цей агрегат зовсім не для того, щоб поекспериментувати, а з суто економічних міркувань. Подорожчало насіння, добрива та пальне. Конкуренти різко підвищили плату за оренду землі. Загальне зростання споживчих цін спровокувало відповідне підвищення заробітної плати. Тобто, я побачив, що такими темпами можу піти в мінус, якщо нічого не зміниться, – розповідає мій співрозмовник. За його словами, витрати на пальне часом займали до 40% загальних витрат у господарстві. Тому оптимізацію було вирішено розпочати саме з цього аспекту.

– Давайте підрахуємо. Спочатку за традиційною технологією. Навесні запускаємо трактор у поле: навіть якщо не орати, то два проходи культиватора – це 20 літрів пального. Посів – додаємо ще 8 л, внесення добрив та прикочування – ще по літру. Виходить щонайменше 30 л і це без оранки. З оранкою будуть усі 60-70 літрів. На відміну від цього, новий агрегат використовує приблизно 14-15 літрів – тільки на пальному виходить більш ніж дворазова економія, – пояснює аграрій.

До цих цифр слід додати економію на оплаті праці оператора, економію на амортизації та мінімізацію горезвісного переущільнення ґрунту. Агрегат обладнаний потужними лапами, що здатні розпушувати ґрунт на глибину до 25 см і дозволяють провадити висів насіння просто в стерню. Якість самої сівби та внесення добрив нічим не поступається традиційним сівалкам, а швидкість проходу комплексу становить 12-14 км/год.

– Фактично ми робимо всі технологічні операції при посіві ранньою весною та восени за один прохід. Так, тут потрібен трактор більшої потужності, однак, ми все одно заощаджуємо пальне і встигаємо посіяти не тоді, коли вийде, а тоді коли маємо оптимальні умови для сівби, – упевнений аграрій.

Ще один наш експерт має 15-річний досвід роботи агрономом у великих агрохолдингах. Щойно почувши моє запитання, він одразу ж по-доброму «завівся».

– Я навіть тут сперечатися не хочу – той, хто хоч раз ефективно працював із такими посівними комплексами, той навіть дивитися не захоче у бік традиційної технології. Я цією технікою засівав десятки тисяч гектарів. Усі операції проводилися в оптимальні агротехнічні терміни, і для цього залучалася обмежена кількість механізаторів та підсобників. Адже в противному разі під весняну сівбу доводилося задіяти багато людей, а в цьому випадку потрібно лише вчасно засипати насіння в бункер та заправляти трактор! Це особливо важливо, коли необхідно встигнути посіяти у відповідну погоду у вологий ґрунт і встигнути до певного терміну. Я вважаю, що господарства, де за одну посівну треба засіяти від 5 тисяч гектарів, просто зобов'язані використовувати такі посівні комплекси. Тим більше, якщо зробити нескладні математичні підрахунки, то це чотири-п'ять проходів тракторів проти одного, – вважає співрозмовник.

Я можу навести аналогічні висловлювання ще кількох людей, які працювали із універсальними посівними комплексами. Вони одностайно борються за використання таких агрегатів у середніх та великих господарствах. Я навіть був у господарстві з площею 500 га, де теж використовується подібний комплекс. Більше того – за розрахунками фермера він уже себе з лишком окупив. Тим не менше, у більшості господарств цей підхід, як і раніше, носить статус цікавого експерименту, але не більше.

– Аграрії – люди обережні і навіть у чомусь консервативні, – відповідає на моє запитання власник німецького універсального посівного комплексу. – Тим більше, агрономи, які відповідають за врожай, фактично – за рентабельність виробництва. Ось, уявіть, що він умовляє керівника господарства придбати посівний комплекс, вартістю понад 100 тисяч євро. А тут щось не склалося: з погодою, з опадами, або навіть із захистом рослин. Перше, що дорікнуть агроному: ти нас умовив купити цю дорогу «залізяку», а де результат?! Економія пального? Це добре, але найманого працівника вона непокоїть значно менше, ніж власника. Він собі думає: нічого не буду вигадувати, а зроблю все, як завжди – обійдемося без експериментів. По-своєму він має рацію. Тому ініціатором використання таких агрегатів є сам власник господарства, який особисто переконався в ефективності цього підходу. Здебільшого це відбувається в ході закордонних поїздок: подивився чоловік, як засівають площі в Німеччині чи Польщі, і задумався: а чому б і в нас не почати так працювати...

Тим не менше, у якості головної перешкоди на шляху розвитку цієї технології всі мої співрозмовники називають ціну. Потрібно бути готовим викласти щонайменше 100, а то й 150 тисяч євро, і орієнтуватися на комплектуючі відповідного цінового діапазону. Дуже складно зробити свій вибір на користь цього агрегату, коли можна придбати хорошу класичну сівалку за 40-60 тисяч євро, а то й дешевше.

Ми знову ж порадимо звернути увагу на гарантовані 15-16 літрів економії пального на кожному гектарі, і помножити їх на площу оброблюваних земель. За приблизними підрахунками універсальний посівний комплекс окупить себе за три-чотири роки. Причому можна відмовитися від покупки цілого ряду агрегатів, таких як культиватори та розкидачі добрив. Хоча тут існує важливий нюанс: за традиційної технології аграрій завжди може підстрахуватися в разі виходу з ладу якогось агрегату. Якщо ж застопориться універсальна сівалка, то проблему потрібно буде вирішувати впродовж лічених годин.

У кожному разі застосування цієї технології дозволить з часом досягти головного: здійснення посівних робіт в оптимальні агротехнічні терміни й забезпечити більш ощадне ставлення до ґрунту. Враховуючи, що кліматичні зміни нині взагалі непередбачувані, то це може стати ключовим аргументом за використання таких комплексів.

Василь ЛЯШЕНКО