Як обмежити «апетит» трактора

Сюди ж додамо логістику та організаційні переміщення різної техніки, витрату пального на які також справедливо буде розкидати по гектарах. У результаті виходимо на цифру 70-80 л/га пального, що в грошовому еквіваленті становитиме суму від 1500 до 2000 грн. на 1 гектар.

Справді, витрати відчутні, тому серед головних повсякденних клопотів керівника господарства є намагання економити пальне, скоротити його споживання. Не менш гострою проблемою є погодний фактор, відтак, прагнення все зробити вчасно та якісно, і тут уже не до економії кожного літра пального.

Ситуація ускладнюється байдужістю персоналу до економії ресурсів агрокомпанії. Мовляв, нам за це не платять, тому як вийде, так вийде. Нарешті, пальне – один із найбільш ласих об’єктів для банального розкрадання капіталістичної власності власним персоналом. Злити каністру-другу «солярки» навіть не вважається крадіжкою: мовляв, це ніби додаткова компенсація за важку працю.

Зрештою, усі ці легальні та нелегальні струмочки дизпалива та бензину зливаються в один потужний потік, котрий щороку вимиває істотні суми коштів із бюджетів господарств. І нікуди не подінешся, бо без пального нічого не буде: ні оранки, ні сівби, ні всього іншого.

Керівники господарств намагаються знизити обсяги цих витрат. Пальне закуповують оптовими партіями за максимально вигідними цінами, при цьому іноді не кращої якості. Безпосередньо в процесі роботи встановлюють різні системи обліку витрат «солярки», включно до GPS-технологій. І, звісна річ, при виборі нових машин та агрегатів одним із ключових факторів є економічність роботи техніки. Своєю чергою це давно зрозуміли виробники сільгосптехніки, котрі кожне нове покоління своїх машин оголошують суперекономічним, створюючи нові технологічні рішення для заощадження пального: двигуни, трансмісії, помпи тощо.

Тут слід зробити кілька зауважень.

По-перше, фізику досі ніхто не відміняв, тож коли нам кажуть, що чергова нова модель трактора споживає на 5-8% менше пального, то маємо розуміти, що йдеться швидше за все про ідеальні умови експлуатації машини, що рідко складаються в ході реальної роботи. Якось автор був свідком установлення унікального досягнення, коли новий трактор відомого виробника показав результат менше 20 л/га на глибокій оранці. Цифра красива, але структура та вологість ґрунту на момент випробувань були просто ідеальними, так само як і всі налаштування. Спрямуйте таку машину до пересічного господарства, і її показники споживання пального будуть приблизно такими ж, як і в усіх інших тракторів. Це об’єктивна реальність, і нічого страшного у цьому немає.

У зв’язку з цим згадую масштабні випробування тракторів різних виробників, що проводилися років із сім тому в Україні. Трактори з плугами дружно рушили в загінки, а в результаті виявилося, що всі вони засвідчили приблизно однакові за економічністю витрати. Лишень один трактор відстав, продемонструвавши помітно більшу витрату «солярки». Коли почали неофіційно розбиратися з цим випадком, виявилося, що в кабіні «ненаситної» машини сидів німецький спеціаліст, котрий ретельно виставив глибину оранки на 30 см, як і було передбачено умовами змагання. Далі вже можна не пояснювати… Проти фізики не попреш.

По-друге, заощадити 1 літр пального на 1 гектарі – це чудово. Та при цьому слід розуміти, що витрата всіх 50-60 літрів пального впродовж сезону на 1 га у фінансовому вираженні дорівнює… вартості одного внесення якісного гербіциду чи фунгіциду відомого виробника. Тобто, якщо розібратися, це не така вже й значна стаття витрат за умов інтенсивної технології вирощування сільгоспкультур. Саме лиш триразове внесення фунгіцидів на озимій пшениці чи дворазове – на соняшнику набагато перекриє у фінансовому вираженні будь-які витрати «солярки» на тій самій площі.

Тому не варто надавати аж такого великого значення як економічності при виборі техніки, так і рахувати кожну краплину пального при плануванні технології обробітку ґрунту. Навпаки, додатковий прохід ротаційної борони, за якого витрачається 2-3 л/га пального та просапного культиватора (4-5 л/га) може дати змогу відмовитися від внесення якогось гербіциду вартістю, скажімо, 35 дол./га. Відповідно, кілька зайвих літрів «солярки» дозволяють заощаджувати в кілька разів більші кошти, забезпечуючи додаткові економічні переваги.

Утім майже в кожному господарстві можна відшукати приховані резерви економії пального й заощадити певну його кількість, причому вони криються передусім в організаційній сфері.

Так, доволі поширеним явищем є використання для роботи із наявними у господарстві моделями агрегатів тракторів, що мають вочевидь надлишкову потужність. Так, скажімо, до 240-сильного трактора можуть вчепити прес-підбирач, розрахований на агрегатування із 160-сильними машинами. Або ж, буває, коли 360-сильний трактор літає полем із бороною, для якої достатньо було б і 200-сильної машини. Пояснення цього відоме: парки техніки багатьох господарств часто комплектуються причіпними агрегатами, що придбані «за нагоди», і тому доводиться їх експлуатувати з тими тракторами, що є в наявності. Тож слід брати до уваги, що в такому разі принаймні 2-3 л/га пального витрачатиметься намарне. Тому, якщо в господарстві існує очевидна невідповідність поміж потужністю тракторів та основних моделей причіпних агрегатів, то краще придбати б новий підходящий енергозасіб.

Широкі можливості для економії пального в агровиробництві містить вибір оптимальної технології вирощування культур, перш за все зміна пріоритетів при обробітку ґрунту. Свого часу цю арифметику мені продемонстрував керівник господарства, який несподівано перейшов із традиційної технології обробітку ґрунту на стрип-тілл. Аграрій намалював дві колонки цифр, одна з яких була втричі коротша за другу.

Оце – стрип-тілл, а оце – наша колишня технологія із застосуванням щорічної оранки. Тут у нас – в середньому 20 л/га, а ось тут – понад 70 л/га. Вважай економимо усі 50 літрів на гектар, ну, щонайменше, 30-35 літрів. Причому результати по врожайності виходять не гірші.

Ми в жодному разі не наполягаємо на економічних перевагах конкретної технології, у даному разі стрип-тілл, а просто звертаємо увагу на те, як в окремому господарстві вдалося істотно знизити споживання пального за рахунок зміни підходів до вирощування сільгоспкультур. Тобто, за бажання ніхто не заважає проекспериментувати та виявити ймовірні резерви економії пального за рахунок змін до існуючої технології обробітку ґрунту.

Ще один важливий нюанс – правильність налаштувань техніки перед роботою та в процесі роботи. Коли все робиться «на око» та ще й низько кваліфікованим незацікавленим працівником, то можна організувати витрату пального не те, що на літр, а й на всі 10 літрів більшу, аніж було передбачено виробником під час агрегатування із оборотним плугом чи глибокорозпушувачем. Доволі поширеними є явища, коли одна й та ж модель для глибокого обробітку ґрунту в двох сусідніх господарствах показує в першому випадку результат, скажімо, 20 л/га, а в другому – усі 30 літрів. І жодними особливостями складу та структури ґрунтів таку різницю не пояснити. Тому до налаштувань слід ставитися дуже уважно, і краще звертатися за консультаціями до профільних спеціалістів, якщо є хоч невеликі сумніви щодо їх коректності.

Нагадаємо ще кілька суто технічних моментів, які дають змогу заощадити певний відсоток витрат на пальне. Так, упродовж експлуатації тракторів, що оснащені електронними системами впорскування, слід пам’ятати про вимогливість сучасних дизельних двигунів щодо якості пального.

Звісно, що завжди спокусливо придбати пальне на пару гривень за літр дешевше, але ж ми знаємо, де живемо, й пам’ятаємо приказку про «дешеву рибку та хорошу юшку». Відповідно, при використанні низькоякісного пального ймовірними наслідками будуть засмічення повітряного й паливного фільтрів, забруднення й зношення форсунок, а також гарантована підвищена витрата пального. Тобто, удавана економія може вийти боком.

Натомість застосування «солярки» належної якості, з мінімальним вмістом сторонніх домішок, грубих фракцій, води й сірки дозволяє забезпечити економію пального до 5%.

Слід також брати до уваги, що найбільш важливим аспектом обслуговування двигуна з точки зору економічності споживання пального є своєчасна заміна повітряних та паливних фільтрів. Окрім зниження витрат пального, це дасть змогу запобігти можливій частковій втраті потужності двигуна. Також необхідно ретельно ставитися до рекомендацій виробників щодо заміни оливи. Це надзвичайно важливо, проте далеко не всі агровиробники, на жаль, дотримуються цього правила. Натомість своєчасне технічне обслуговування двигунів сільгоспмашин дає змогу реально запобігти перевитраті пального включно до фантастичного показника 12-15%.

Не меншу увагу потрібно звертати й на стан шин і в цілому ходової частини сільгоспмашини. Не забувати про регулярне правильне регулювання розвалу/сходження, що сприяє зниженню витрат потужності на опір перекочування. Натомість неправильна установка коліс спричиняє зростання опору і, як наслідок, зростання витрати пального.

Ще одним значним чинником є оптимізація буксування трактора, котре повинно перебувати на рівні 10-15%. Менший коефіцієнт буксування призводить до підвищеної витрати пального, у той час як вищий коефіцієнт – до надмірного обертання шин і втрати продуктивної енергії.

В такому разі слід збільшити баластування трактора, знизити тиск у шинах, а в разі потреби встановити спарені колеса, і, зрештою, постійно контролювати ступінь зношеності шин, оскільки експлуатація зношених шин також спричиняє перевитрату пального.

Сергій ДАЦКІВ