Як запобігти резистентності бур’янів до гербіцидів

При цьому бур’яни відзначаються надзвичайною генетичною різноманітністю всередині популяцій, що дозволяє їм адаптуватися до широкого спектру умов довкілля. Чимало їх видів може проростати вже за температури вище нуля, при цьому потребуючи мізерної кількість вологи в порівнянні з культурними рослинами. Окремі поширені види смітних рослин швидко відновлюються після механічного втручання й за першої нагоди знову проростають.

Сьогодні практично жодна технологія вирощування сільгоспкультур не обходиться без застосування гербіцидів – хімічних речовин, що використовуються для знищення бур’янів та падалиці культури-попередника. Саме гербіциди вважаються найбільш ефективним засобом у боротьбі з бур'янами. Проте, як свідчить досвід, з часом бур'яни набувають стійкості, або резистентності до певного типу гербіцидів. Коли мова заходить про резистентність до будь-яких хімікатів, то найчастіше згадуються бур'яни, стійкі до гліфосату.

Відповідно, бур'яни здатні відносно швидко виробляти механізми стійкості до гербіцидів. Причому з появою в популяції хоча б однієї резистентної рослини, швидкість процесу поширення останнього залежатиме лише від репродуктивного потенціалу виду (кількість насінин на одну рослину та їх схожість) та механізму поширення насіння. Утім, резистентність гербіцидів не обмежується лише гліфосатом, і постійне застосування одного типу хімікатів призводить до виникнення стійкості в бур'янів.

Процес набуття резистентності до певної діючої речовини в бур’янів розвивається в кілька етапів. Після першої обробки новим ефективним гербіцидом, здійсненої за всіма правилами, виживає буквально одна сота частка бур’янів одного виду, завдяки випадковим генетичним змінам в окремих рослин. І для цих рослин гербіцид стає одним із нових антропогенних факторів, що впливають на популяцію.

Оскільки інші бур'яни загинули, то насіння на полі надалі продукують лише мутаційні рослини, що вижили й мають стійкість до гербіциду. Мутації передаються в спадок, тому рослини, що виросли з цього насіння, також матимуть певну стійкість до гербіциду. Таким чином, багаторазове застосування гербіцидів з тим самим механізмом дії призводить до того, що мутаційні бур'яни, що мають резистентність, цілковито витісняють інші.

Проблема з використанням гербіцидів полягає ще й у тому, що культурні рослини, що ростуть на полі, також повинні мати стійкість до гербіциду, інакше весь урожай буде втрачено. Однак багаторазове використання гербіцидостійких культур разом з тим самим гербіцидом неминуче призведе до появи резистентних бур'янів.

На жаль, відразу зафіксувати факт появи на полі резистентних до певних діючих речовин бур'янів неможливо, оскільки в перші роки застосування частка стійких до гербіциду бур'янів обраховується ліченими відсотками. Тому помітити появу стійкого до гербіцидів біотипу можна лише тоді, коли він становитиме приблизно чверть від чисельності популяції бур’янів на полі.

Які чинники сприяють виникненню стійкості до гербіцидів у смітної рослинності? Передусім, це використання гербіцидів вузькоспрямованої дії, коли діюча речовина впливає лише на один із ферментів у біохімії рослин. Далі йде багаторазове використання одного й того ж гербіциду впродовж вегетаційного періоду, і поряд з цим – регулярне застосування одного або кількох гербіцидів, що впливають на ті самі ферменти в рослинах.

Аграріям уже сьогодні потрібно навчитися використовувати існуючі стратегії для запобігання розвитку резистентності до гербіцидів. Звісно, що найефективніше боротися з появою резистентності в бур'янів допомагає ротація гербіцидів із різними механізмами дії.

Так, це найбільш логічний та зрозумілий підхід, що дає змогу уникати повторюваності, а отже, і зростання чисельності на полі рослин, стійких до найпоширеніших діючих речовин. Ясна річ, що вибір препаратів для однієї окремо взятої культури на ринку є відносно обмеженим, адже практично всі виробники препаратів використовують або ідентичні діючі речовини, або ж схожі за своїм хімічним складом. Тому сьогодні агроном повинен уміти не просто розрахувати ефективну та оптимальну з економічної точки зору систему захисту, але й брати до уваги чергування різних видів діючих речовин. На кшталт того, як це відбувається із планування сівозміни на полі.

Надзвичайно багато в даному разі залежить і від правильності застосування гербіцидів. Мова як про якість бакових розчинів, так і своєчасності та умов внесення й технічного забезпечення процесу. Недостатня норма внесення, взаємодія із непідходящим препаратом у баковій суміші, неповне покриття смітних рослин – усе це може сприяти виникненню резистентності й істотно пришвидшити такі негативні процеси.

Згідно із результатами досліджень американських науковців ефективність застосування гербіцидів також залежить від часу доби внесення. Як з'ясувалося, обробка гербіцидами денної пори є на 15-20% ефективнішою, аніж на світанку, і на 10% ефективнішою порівняно з вечірньою обробкою. Такі моменти варто враховувати, хоча на практиці через зниження продуктивності обприскування це завжди вдасться.

Слід згадати й про механічні способи подолання проблеми, якщо мова йде про класичну чи мінімальну технологію обробітку ґрунту. Дискування та культивація за наявності достатньої кількості вологи в ґрунті ніколи не будуть зайвими. Тим паче гостро необхідним є ранньовесняний ротаційний обробіток поля, а також провокація проростання бур’янів за допомогою дискової борони із подальшим їх механічним знищенням.

На просапних культурах сьогодні вже набагато ширше застосовуються міжрядні культиватори, як спосіб реально знищити смітну рослинність та падалицю поміж рядами рослин. Сьогодні в деяких господарствах України на кукурудзі застосовують міжрядні культиватори по два-три рази, аж поки посіви не досягнуть висоти, котра унеможливлює міжрядний обробіток. Причому новітні технології дають змогу істотно вдосконалити і цей процес, оскільки такі культиватори можна оснастити спеціальними баками і форсунками для цільового точного внесення гербіциду безпосередньо під ряди культурних рослин, не завдаючи останнім шкоди.

Це важливо ще й тому, що сьогодні в намаганні гарантовано подолати зростаючу проблему з бур’янами, не перевищивши при цьому певний бюджет, аграрії використовують «злі» препарати, із досить високими нормами внесення. Це спричиняє явище фітотоксичності на культурних рослинах, надто ж на фоні несприятливих погодних умов, наприклад, посухи. Після такого «захисту» кукурудза чи соняшник можуть відходити тижнями, а якщо це відбувається на фоні нестачі вологи, то не факт, що вони цілком відновляться взагалі.

Відповідно, конче необхідно переглядати таку стратегію в бік використання гербіцидів із більш м’якою дією, можливо частково заміщаючи їх уже згадуваними механічними способами боротьби з бур’янами. Також непоганий ефект може забезпечити додавання до бакової суміші якісних органічних стимуляторів рослин, наприклад, гуматів. Їх дія дасть змогу багато в чому мінімізувати фітотоксичний вплив гербіцидів на культурні рослини.

Повертаючись до явища виникнення резистентності в бур’янів до поширених гербіцидів, акцентуємо увагу на тому, що ця проблема існує й навіть прогресує і, на жаль, проігнорувати її не вдасться. Левова частка претензій аграріїв до виробників гербіцидів може пояснюватись саме резистентністю. Тому надзвичайно важливо чітко планувати всі внесення й обирати препарати заздалегідь, не боячись у разі чого використовувати зовсім нові для конкретного господарства формуляції. Щоб уникнути ризиків, тут варто попередньо тестувати нові препарати на невеликих ділянках.

Анатолій БАГАЧУК