Життя аграріїв після карантину
Після карантину цілком зрозуміло, що аграріям тепер складніше отримати кредит, оскільки банки перестали розуміти, хто в змозі повернути їм борг.
Через те що маржинальність аграрного бізнесу впала, отримати новий кредит стало складніше. Частина аграріїв тепер не можуть взяти кредит через падіння своїх доходів. В банках стали більш жорсткими підходи ризик-менеджменту. Банки уникають бланкового кредитування, деякі з побоюванням ставляться і до аграрних розписок під майбутній врожай.
Ставки кредитування зросли через подорожчання ресурсу на міжбанку на 2-3%.
З’явилися аграрні клієнти, що вже зараз просять у банків відстрочку платежу або реструктуризацію, оскільки з’явилися певні проблеми.
Довгострокові програми сільськогосподарського бізнесу після запровадження карантину поставили на паузу.
У 2019 році сіялися по 28 грн./$, а збирали врожай по 25 грн./$, і в минулому сезоні втратили 15% EBITDA (скор. від англ. Earnings before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization — аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань.). А в цьому сезоні ситуація зворотна: усі отримали доходи по 25 грн., а зараз витрачають по 27-28 грн./$. І 2020 року аграрії знову потрапили у курсову пастку. Це ускладнює фінансове становище.
Але не тільки курсовий фактор знизив рентабельність аграріїв – ціни на зовнішньому ринку в умовах пандемії корона вірусної хвороби COVID-19 стали більш нестабільними.
Світовий банк прогнозує падіння ВВП України цьогоріч на 3,5%, зростання інфляції до 8,9%-11%, дефіциту держбюджету до 4,9% від ВВП, а держборгу - до 59% від ВВП через спалах коронавірусної хвороби.
Зокрема пандемія COVID-19 викличе раптове сповільнення економічної активності в Україні, скорочення ВВП цьогоріч на 3,5% та відновлювальне зростання в 2021 році на 3%.
При цьому скорочення на 3,5% прогнозується відповідно до сценарію, який передбачає спад епідемії у другій половині 2020 року, проте невизначеність прогнозу висока.
Сільське господарство, як бізнес «на відкритому повітрі» з мінімальною кількістю людських контактів, не обмежене карантинними заходами найменше постраждає від карантину.
Так, в агро є невелике погіршення, але на тлі погіршення ситуації в економіці – це стабільний нормальний сектор в низькій зоні ризику, з яким інвестори можуть працювати.
Попит на інвестиційні кредити, на лізинг дійсно впав. А от попит на обігові кошти, на фінансування у вигляді кредитних ліній, сезонних на один-два роки на посівну кампанію, зберігається.
Наразі аграрії скорочують свої програми з капітальних інвестицій, а саме програми з обладнання для елеваторів, з купівлі техніки.Зараз усі кошти йдуть на обіговий капітал. Можливо, інвестиційні кредити будуть потрібні в III кварталі.
Дефіцит фінансування відбився і на відносинах аграріїв з контрагентами: всі контракти з постачальниками, трейдерами укладають максимум до 1 серпня. У виняткових випадках – до 1 вересня тільки за умови гарної платіжної дисципліни в минулому.
Світова організація торгівлі прогнозує спад світової торгівлі у 2020 році від 13% до 32%, оскільки пандемія COVID-19 впливає на нормальну економічну активність у всьому світі. Спад, ймовірно, перевищить спад торгівлі, викликаний глобальною фінансовою кризою 2008-2009 років.
СОТ прогнозує відновлення торгівлі на 21-24% лише в 2021 році, при цьому результат буде залежати від тривалості і спалаху коронавірусу та ефективності відповідних заходів.
МВФ збільшить розмір екстреного фінансування в два рази — до 100 мільярдів доларів через погіршення економічної ситуації через коронавірус.
Світові банки прогнозують втрати глобальної економіки від пандемії COVID-19 протягом 2020-2021 років у понад 5 трильйонів доларів.
Як би дивно це не виглядало, але в Бельгії наявним є дефіцит харчових продуктів в супермаркетах. Черга на вхід до магазину - щонайменше 35 хвилин. Добре буде, якщо із запланованого переліку харчів вдасться знайти бодай половину, тому беруть аби що.
А причина в тому, що платоспроможні бельгійські домогосподарства не звикли готувати дома, 80% споживання припадає на ресторани та інший «общепит». Що сталося з ланцюжками постачання харчів: розфасування в маленьку тару для домашнього споживання складало 20%, інші 80% товару забирали ресторані у тарі по 100 літрів.
Окрема історія із подальшим приготуванням їжі із придбаних в супермаркеті інгредієнтів, якщо людина раніше харчувалася поза домівкою.
З моєї точки зору вірним для України наразі є шлях розбудови переробної галузі. Треба йти шляхом інтенсифікації, створювати додаткову вартість, робити розфасовку.
В Україні багато наукових розробок, як в агрітех, так і в агріфуд, наприклад, мене вразили розробки : їстівна нано-плівка з необхідними для людини мікроелементами, що наноситься на свіжу випічку і не дає їй засихати або сухі сніданки на основі паростків зерен пшениці та інших злаків.
Насправді, ідей багато, треба скоординувати їх практичну реалізацію та працевлаштовуватися не за кордоном, а вдома.Можливості існують.
Ірина Кравець, керуюча партнерка компанії CleverAgri, член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства Цифрової трансформації України
Рубрика | Агробізнес |