Змолотити «в плюс»

На що слід звернути увагу під час вибору та експлуатації сучасних зернозбиральних комбайнів.

Аграрна Україна, як і раніше, гостро потребує зернозбиральних комбайнів. Їх гостра нестача та сезонні перетасовування за маршрутом південь­північ спричиняють істотні проблеми з нормальним збиранням врожаю. Ранні зернові та ріпак можуть осипатися до жнив, а кукурудза, що збирається глибокої осені чи взагалі взимку, потребує додаткових витрат під час сушіння. Словом, проблем тут не бракує.

Змолотити «в плюс»

Вітчизняні науковці пишуть, що аграрному сектору України бракує чи то 30, чи 40, чи навіть 80 тисяч зернозбиральних комбайнів. Не знаємо, у яких одиницях вони вимірюють потребу, але факт лишається фактом – збиральних потужностей серйозно бракує.

Водночас пересічний фермер не завжди поспішає купувати додаткові машини для збирання врожаю, навіть якщо й має на це необхідні кошти. Адже новий комбайн – це недешеве задоволення, ціна на яке стартує від 100 тисяч доларів. Так, найпоширеніші робочі «конячки» на ринку коштують в середньому 300 тисяч доларів і більше. Відповідно, найчастіше хлібороб замислюється: чи є сенс віддавати такі кошти за машину, а ще на її обслуговування, якщо потрібна вона фактично пару місяців на рік. Увесь інший час комбайн стоїть собі на бригаді, озираючи трактори, котрі цілий сезон не вилазять із полів.

Ось і виходить, що краще орендувати комбайни заздалегідь у спеціалізованій конторі чи найняти сусіда. Але справа в тому, що у орендаторів таких клієнтів не бракує і далеко не факт, що вони спершу приїдуть саме до вас. Із сусідом все й так зрозуміло: поки він не домолотить у себе останній колосок, то до вас точно не приїде.

Тому рано чи пізно людина починає розуміти, що без власних комбайнів діло спотикатиметься, незалежно чи це господарство на кілька тисяч га, чи невеликий фермер, який обробляє гектарів з 300. Дозрів урожай у полі, випала гарна погода – потрібно збирати, і крапка. В цьому ключі мені згадується поїздка до одного цікавого фермера на Черкащині, який на свої 600-700 га має… два нових комбайни відомого виробника.

– І навіщо це вам? Послуги надавати?

– Які там послуги: щоб зібрати своєчасно своє зерно!

Починаєш розпитувати, і виявляється, що, по-перше, людина збирає ту ж таки пшеницю до зернини, не чекаючи, поки та почне осипатися. По-друге, фермер має змогу обрати сухий період при збиранні сої чи кукурудзи й взяти зерно з нормальною вологістю. У всякому разі витрати на досушування будуть мінімальними. Ну і всі польові операції здійснюються за планом: збирання, обробіток ґрунту, внесення добрив, сівба. Ніхто нікуди не поспішає й нічого не простоює.

Загалом, до розуміння цього нині приходить дедалі більше аграріїв. Надто ж тих, які бодай раз мали проблему з високим врожаєм перезволоженої кукурудзи, яку доводилося дозбирувати аж у березні, а тоді думати, що робити з перемороженим зерном. Не кажучи вже про мороку з неперепрілими пожнивними рештками та полем загалом.

Сьогодні в Україні представлені зернозбиральні комбайни багатьох відомих виробників. На слуху передусім 6-7 брендів, які відразу ж назве кожен, хто має відношення до сільського господарства. Вибір дійсно широкий, тож відзначимо, що можна обирати як поміж перевіреними старими моделями, так і інноваційними машинами, нашпигованими електронікою. Усі вони зазвичай показують себе дуже добре, але багато чого залежить від правильної експлуатації машини.

002

Щодо вибору моделі зернозбирального комбайна, перш за все порадимо наступне: звертати увагу на те, у кого саме ви його збираєтеся купувати. Звісно, що для переважної більшості з нас ціна завжди матиме визначальне значення. Знижка навіть на пару відсотків здатна привернути серце покупця до того товару, який він навіть не збирався розглядати. У випадку з комбайнами це річ дуже непевна, адже сучасні зернозбиральні машини є досить примхливими в плані налаштувань і поточного обслуговування, а от несподівана їх зупинка в роботі здатна спричинити відчутних збитків.

Простіше кажучи, дешевше чи дорожче, але дилер, який обслуговуватиме ваш комбайн, повинен мати бездоганну репутацію. Усі ми вдосталь наслухалися історій про те, як партію комбайнів, «нафаршированих» обладнанням для точного землеробства й придбані зі знижкою, продавець просто скидає у господарстві та залишає покупця напризволяще. Мовляв, ви вже там далі якось розбирайтеся без нас – нам ніколи… Це особливо «цікаво», якщо машини придбані, як це часто трапляється, саме під сезон збирання, і вже за тиждень-два потрібно виходити в поле. Доведеться терміново шукати хоч когось, хто зможе запустити та налаштувати цю техніку, і це ще добре, якщо все обійдеться без значних проблем.

Також не зайвим буде поцікавитися й про місце та час виробництва комбайнів, адже й тут можуть траплятися неприємні «сюрпризи». Якось чув цікаву історію про те, що якість комбайнів одного з відомих виробників прямо залежить від заводу. І річ не в обладнанні, а в сезонності. Оскільки потужності одного із підприємств виробника завантажені повністю лише пару місяців на рік, нормальні спеціалісти на завод влаштовуватися не бажають – не ті заробітки. Доводиться збирати звідусіль випадкових людей, які й складають потихеньку машини. Якість їх виходить відповідною – як кому пощастить…

Хтозна, може, це й байки, оскільки відверто недосконалі чи неякісні комбайни на ринку України навряд чи можна знайти. Зазвичай, це надійні добротні машини, котрі за належного до них ставлення сповна віддячать своїм власникам.

Головне – це визначитися з потрібними робочими характеристиками та обрати оптимальну модель. Так, скажімо, якщо поля господарства мають нерівний рельєф, то дивитися потрібно не тільки на ціну комбайна, а й на те, чи зможе він працювати з навантаженням за таких умов, та ще й чисто збирати врожай. Сьогодні в багатьох сучасних моделях інтегровані спеціальні системи роботи на схилах, що дають змогу компенсувати такі нерівності.

Варто розглянути питання вибору шасі машини, яке може бути колісним, напів- чи повністю гусеничним. Переважна більшість вітчизняних аграріїв віддає перевагу колісним зернозбиральним комбайнам, оскільки з ними просто вирішуються логістичні питання – техніку можна погнати своїм ходом, хоч і за 50 кілометрів, а якщо потрібно – то і за 100. Натомість гусеничні машини бажано перевозити спецтранспортом, а отже витрачати додатково час та гроші.

З іншого боку, у гусеничних машин є дві основні переваги. По-перше, такі комбайни створюють менший тиск на ґрунт завдяки більш широкій площі гусениць. Сьогодні на цей фактор агрономічна наука звертає пильну увагу. Переущільнення ґрунту негативно впливає на майбутню врожайність, і ліквідовувати його доведеться за допомогою потужних глибокорозпушувачів, які «з’їдають» по 20-30 л/га пального на 1 га.

По-друге, прохідність та реальна потужність гусеничного комбайна завжди буде вищою. Це актуально перш за все для західних регіонів України, де восени може дощити безперестанку. Та й на схилах додаткове зчеплення з ґрунтом та вищий коефіцієнт передачі потужності двигуна ніколи не завадить.

Правильний вибір жниварки до комбайна – ще одне важливе завдання. У даному разі люди часто впадають у крайнощі. Одні прагнуть навісити жниварку з якомога більшою шириною захвату, щоб підвищити продуктивність роботи і при цьому не зважають на реальну спроможність пропускної системи комбайна та потужність машини загалом. Інші ж, навпаки, звужують жатку, лише частково використовуючи потенціал продуктивності моделі.

Сьогодні майже всі провідні світові виробники зернозбиральних комбайнів пропонують готові рішення для збирання основних сільгоспкультур у комплекті зі зручним переходом із однієї культури на іншу. Придбавши машину з такими опціями, можна забути про марудну й тривалу заміну решіт та підбарабань, а також усі інші налаштування, включно з побоюваннями, що на новій культурі щось піде не так. Нині це все вирішується буквально кількома натисками на екрані монітора, у крайньому разі – кількома хвилинами елементарної механічної роботи. Оператор вмикає режим збирання конкретної культури – і справа іде сама собою. Можна задати оптимальну швидкість збирання зерна, бажану якість зібраного збіжжя чи режим найвищої продуктивності роботи. Далі електроніка розрахує усе сама і не потрібно буде постійно зупиняти роботу, бігати навколо машини та щось налаштовувати. Це справді зручно й вигідно, адже в результаті фермер отримує чисте зерно в повному обсязі. Тому на такі опції не варто шкодувати коштів.

Загалом те саме варто сказати й про оснащення для точного землеробства, яке пропонується в сучасних зернозбиральних комбайнах. Буває, коли фермеру пропонують все це в штатній комплектації машини з заводу за доплату, той відмовляється: воно мені зараз не треба! Воно ніби й так, але через рік-два може виявитися, що ой як треба – і датчики вимірювання вологості зерна та поточної врожайності, і можливості складання карт урожайності, і позиціонування машини в полі тощо. Тоді власник комбайна починає шукати тих, хто це все встановить та налаштує, що й клопітно й напевне обійдеться дорожче.

Скажімо так: ті ж таки прибавки врожайності різних культур на різних полях, отримані завдяки зернозбиральному комбайну, нікому не завадять, навіть якщо ви найближчих 100 років не збираєтеся займатися точним землеробством. Тобто, провадити диференційований висів, внесення добрив, робити повсюдні аналізи ґрунту, обліт дронами тощо. Але якщо ви знатимете, які ділянки на полі дають вищий врожай, а які – нижчий, і порівняєте ці дані з технологіями вирощування впродовж останніх років, то зможете вжити бодай елементарних заходів, які дадуть змогу покращити рентабельність роботи. Ну, це вже тема зовсім іншої розмови.

Нинішню ж розмову ми закінчимо тим, із чого почали: спочатку необхідно обрати хорошого дилера, а вже тоді разом із ним підбирати оптимальну для конкретного господарства модель комбайна. Адже критеріїв вибору та в подальшому різноманітних налаштувань тут може бути дуже багато. Проте з професійними консультантами та сервісними інженерами ви швидко визначитеся з потрібною машиною таким чином, що шкодувати про це не доведеться.

Василь ЛЯШЕНКО

Рекламодавці останнього номеру